Вступ
«Вода, в тебе нема ні смаку, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не знаючи, що ти таке! Не скажеш, що ти необхідна для життя: ти саме життя! Ти найбільше багатство в світі».
Антуан де Сент-Екзюпері
Усі знають, що вода найбільш розповсюджена речовина в природі (гідросфера займає 71% поверхні землі). Воді належить найважливіша роль у житті людини. Вода використовується в усіх сферах людської діяльності (промисловості, сільському господарстві і т.д.). Вода особливої чистоти використовується у медицині, виробництві продуктів харчування, новітніх галузях виробництва. Від забезпеченості водою залежить життєдіяльність усіх живих організмів. Вода регулює клімат планети, забезпечує господарську та промислову діяльність людей.
Основними споживачами води є сільське й комунальне господарство та промисловість. У промисловості воду використовують як сировину, реагент та розчинник для проведення різних технологічних процесів, а також для промивання сировини й продуктів тощо.
Людина користується водою яка знаходиться у водних об'єктах (природний, або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води - це море, річки, озера, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт). На території України використання води регламентується «Водним кодексом України» і Законом «Про охорону навколишнього природного середовища».
На даний час, коли науково - технічний прогрес крокує вперед, все менше залишається якісної води, тому людині потрібно знати і контролювати її якість, донести інформацію про поняття води, якості води та засоби її очищення.
Усі галузі господарства за відношенням до водних ресурсів поділяють на користувачів та споживачів. Користувачі використовують воду як середовище чи джерело енергії і не забирають її з джерел (водний транспорт, рибальство, туризм, спорт, гідроелектростанції тощо).
- Загальні відомості про воду.
Вода - Н2О оксид водню, дуже проста хімічна сполука двох газів: дуже легкого водню 88,8% та більш тяжкого - кисню 11,2%. Утворилася вода на Землі, її багато і вона визначає більшість процесів (фізичних, хімічних, біологічних), що перебігають на планеті. Вона сприяє механічному та хімічному вивітрюванню порід на суші, переносу суспендованої і розчинної речовини у моря і утворенню нових порід. Завдяки цьому, вода формує рельєф на поверхні Землі (річкові долини, яри, ущелини тощо). Морський прибій перебудовує береги, змінює контури материків. Загальний її об’єм складає 1,386 млрд.км3. Із цієї кількості 1,338 млрд.км3 припадає на Світовий океан (70% поверхні Землі покрито водою). Друге місце після Океану посідає вода льодовиків Арктики та Антарктики – це складає 24 млн.км3. Тут вміщується 69% всіх земних запасів прісної води. Наступне місце за об’ємом займає підземна вода. Вона тут вміщується у порах, тріщинах і розповсюджена на велику глибину. При підрахунках кількості води враховують тільки ту частину, що доступна людству у його господарській діяльності. Орієнтовано цей об’єм дорівнює 23,4 млн.км3. На поверхні суші вода вміщується у озерних котловинах, об’ємом 176,4 тис.км3. Запас води у річках – 2120 км3 (загальна витрата – 43,7 тис.км3/рік). В атмосфері у вигляді водяної пари зосереджено 12,9 тис.км³ води. В біосфері вміщується 2,5 тис.км³ води. Слід відзначити, що із всього об’єму води на Землі 97,47% – солона, мінералізована. Прісної води тільки 35 млн.км3. З цієї кількості 24 млн.км3 знаходиться у твердому стані, 10,5 млн. км3 знаходиться під землею і її важко здобувати. Доступно для використання тільки 0,4% світових запасів прісної води, тобто 134 тис.км3 води.
1.1. Вода – джерело життя.
Вода – це життя. Чи замислюється людина про значення цього слова для неї самої? Вода оточує нас, вона не тільки під нами, а й над нами. Без води людина може прожити всього декілька діб. Вода є найрозповсюдженішою речовиною та в той же час найменш вивченою в природі.
Вода входить до складу всіх організмів біосфери, в тому числі і до складу тіла людини (65% складається з води). Здоров’я і життя людини залежить від якості води, яку вона споживає в побуті (готує їжу, купається, п’є).
Вода – є основним фактором існування життя на Землі. Вона зародилася 3,5 млрд. років тому. За деякими даними життя на Землі зароджувалося двічі. На межі 2,7 млрд. років воно було знищено внаслідок якоїсь космічної катастрофи. 2,4 млрд. років тому життя зародилося знову і розвинулася до сучасного рівня. Причому, основний шлях розвитку життя пройшло у воді. Вийшовши на сушу живі організми не змогли обійтися зовсім без води. Вони носять її в своїх тілах, бо тільки в воді можуть протікати біохімічні процеси.
Вся маса живої речовини на Землі вимірюється у 360 млрд. т. і вона вміщує в собі 2,5 тис.км3 води. До речі, жива маса людства складає 300 млн. т. і вміщує в собі 0,18 км3 води. Вода обумовила грандіозний переніс та перерозподіл речовини на Землі. Вода – перш ніж всього є унікальний розчинник, в якому протікають усі елементарні акти життєдіяльності. Властивості розчинника дають воді роль транспортного засобу в організмі людини.
1.2. Властивості води.
Вода з'явилась набагато раніше, ніж люди. Нам важко уявити, як було без неї. Ми так звикли до води, що навіть не замислюємось і не помічаємо, що ця речовина з особливими властивостями. Але ж саме ними пояснюється багато явищ у природі.
Спробуймо хоч на мить уявити, якої форми та якого кольору вода, відчути, яка вона на смак і як пахне«Вода, в тебе нема ні смаку, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не знаючи, що ти таке! Не скажеш, що ти необхідна для життя: ти саме життя! Ти найбільше багатство в світі». Ось як сприймав і відчував воду Антуан де Сент-Екзюпері, відомий французький письменник, льотчик, літак якого зазнав аварії в безводній пустелі Сахарі. То що ж таке вода? Вода — це рідина, яка не має форми, кольору. Вона текуча, без смаку й запаху. Як і всі речовини в природі, розширюється при нагріванні, перетворюючись у пару, і стискується при охолодженні, однак лише від +4°С до 0°С. Перетворюючись у лід при 0°С, вода знову починає розширюватись (лід легший від рідкої води). Вода переносить і накопичує тепло, вбираючи й довго утримуючи його в собі. Саме цією властивістю пояснюється те, що водойми взимку не промерзають до дна. Тому мешканцям ставків, рік, озер, морів на глибині не загрожує переохолодження навіть у найхолодніші зими. А влітку вони й не перегріваються. Замерзаючи й перетворюючись у сніг, лід, вода в той самий час переходить у твердий стан, розширюється і може призвести до великих руйнувань. Вода — неперевершений розчинник для багатьох речовин. Вода впливає і на клімат. Вона нагрівається повільніше, ніж гірські породи, тому повітря влітку над водоймами або поблизу них – прохолодніше. А взимку солона морська вода охолоджується теж повільно. Тому над нею повітря тепліше, ніж над суходолом. Три стани води. На відміну від інших речовин вода в природі перебуває в трьох станах: рідкому, твердому та газоподібному. Велетні-океани, моря, що не замерзають навіть взимку – це рідка вода. Льодовики Гренландії, Антарктиди і гірських вершин — це тверда вода. А дивовижні виткі хмари, що часто привітно дивляться на нас з неба — це пара у повітрі. Нагріта до 100 0С вода закипає, а при охолодженні до 0С перетворюється у сніг, лід.
Спробуймо хоч на мить уявити, якої форми та якого кольору вода, відчути, яка вона на смак і як пахне«Вода, в тебе нема ні смаку, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не знаючи, що ти таке! Не скажеш, що ти необхідна для життя: ти саме життя! Ти найбільше багатство в світі». Ось як сприймав і відчував воду Антуан де Сент-Екзюпері, відомий французький письменник, льотчик, літак якого зазнав аварії в безводній пустелі Сахарі. То що ж таке вода? Вода — це рідина, яка не має форми, кольору. Вона текуча, без смаку й запаху. Як і всі речовини в природі, розширюється при нагріванні, перетворюючись у пару, і стискується при охолодженні, однак лише від +4°С до 0°С. Перетворюючись у лід при 0°С, вода знову починає розширюватись (лід легший від рідкої води). Вода переносить і накопичує тепло, вбираючи й довго утримуючи його в собі. Саме цією властивістю пояснюється те, що водойми взимку не промерзають до дна. Тому мешканцям ставків, рік, озер, морів на глибині не загрожує переохолодження навіть у найхолодніші зими. А влітку вони й не перегріваються. Замерзаючи й перетворюючись у сніг, лід, вода в той самий час переходить у твердий стан, розширюється і може призвести до великих руйнувань. Вода — неперевершений розчинник для багатьох речовин. Вода впливає і на клімат. Вона нагрівається повільніше, ніж гірські породи, тому повітря влітку над водоймами або поблизу них – прохолодніше. А взимку солона морська вода охолоджується теж повільно. Тому над нею повітря тепліше, ніж над суходолом. Три стани води. На відміну від інших речовин вода в природі перебуває в трьох станах: рідкому, твердому та газоподібному. Велетні-океани, моря, що не замерзають навіть взимку – це рідка вода. Льодовики Гренландії, Антарктиди і гірських вершин — це тверда вода. А дивовижні виткі хмари, що часто привітно дивляться на нас з неба — це пара у повітрі. Нагріта до 100 0С вода закипає, а при охолодженні до 0С перетворюється у сніг, лід.
1.3. Якість води.
Дуже важливо для людей, як споживачів, користуватися якісною водою.
Якість води – це сукупність фізичних, хімічних, біологічних та бактеріологічних показників, які задовольняють вимоги споживачів. Вимоги до якості води нормуються державними галузевими стандартами або технічними умовами. Для нормування якості води використовується поняття гранично-допустима концентрація (ГДК) речовини у воді, це є рівень концентрації речовин у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування.
Якість води характеризується:
- органолептичними показниками, які визначають зовнішній вигляд води та відчуваються органами відчуттів. До них відносять: осад, мутність, прозорість, забарвлення, запах, колір, температура, смак, завислі речовини;
- санітарно-біологічними показниками – це БСК (біохімічне споживання кисню, процес самоочищення), ХСК (хімічне споживання кисню, сума забруднення хімічними речовинами), перманганатна окиснюваність (вміст органічних речовин), СПАР (синтетичні поверхнево-активні речовини), кисень, нафтопродукти, хлор, залізо, тяжкі метали (хром, марганець, мідь, цинк)
- біогенними показниками – це амоній, нітрати, нітрити, фосфати; твердістю (це присутність з’єднання кальцію і магнію розчинених у воді) лужністю, кислотність, натрій, калій, сульфати (вміст пояснюється біохімічними процесами в водоносних пластах), хлориди, водний показник або концентрація іонів водню, визначає кислотність чи лужність води. При концентрації іонів водню порівняно 7 –вода нейтральна, а коли менше 7, то вона кисла або коли більше 7 – вода лужна. pH води – один із найважливіших показників якості вод. Розмір концентрації іонів водню має велике значення для хімічних і біологічних процесів, що відбуваються в природних водах. Від розміру pН залежить розвиток і життєдіяльність водяних рослин, сталість різноманітних форм міграції елементів, агресивна дія води на метали і бетон. pН води також впливає на процеси перетворення різноманітних форм біогенних елементів, змінює токсичність забруднюючих речовин.
- бактеріологічні показники визначають за вмістом бактерій.
У 2010 році були затвердженні «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (таб.1. Додаток А).
Визначення якості води за допомогою хімічних аналізів, які проводяться в лабораторії очисних споруд і контролюються в санітарно-епідеміологічній та еколого–хімічній лабораторіях по 27 водним об'єктах. (Додаток Б)
1.4 Очищення води.
Одного дотримання гранично доступних концентрацій недостатньо для забезпечення якості води. Необхідно для досягнення високої якості води застосовувати очищення води. Є багато типів очищення води :
1. Механічні способи очищення – застосовується для очищення води твердих та масляних забруднень. Для того щоб вживати воду в нас є станція очистки води від заліза. На цій станції відбирається вода з свердловин потім вона фільтрується декількома способами.
2. Фізично-механічні способи очищення стоків та води базуються на флотації, мембранних методах очищення, азеотропній відгонці. Флотація – процес молекулярного налипання частинок забруднень до поверхні розподілу двох фаз (вода – повітря, вода – тверда речовина).
3. Хімічне очищення використовується як самостійний метод, або як попередній фізико-хімічним та біологічним очищенням.
а) Нейтралізація – застосовується для очищення стоків гальванічних, травильних та інших виробництв, де застосовуються кислоти та луги.
б) Окиснення – застосовується для знезараження питної від токсичних домішок (мідь, цинк, сірководень, сульфіди), а також від органічних сполук. Окиснювачами є хлор, азот кисень, хлорне вапно, озон тощо.
4. Фізично-хімічні методи:
а) коагуляція – процес з’єднання дрібних частинок забруднювачів в більші за допомогою коагулянтів.
б) флокуляція – процес агрегації дрібних частинок забруднювачів у воді за рахунок утворення містків між ними та молекулами флокулянтів. Флокулянтами є активна кремнієва кислота, ефіри, крохмаль, целюлоза, синтетичні органічні полімери.
в) сорбція – процес поглинання забруднень твердими та рідкими сорбентами (активованим вугіллям, золою, дрібним коксом, торфом, силікагелем, активною глиною тощо).
5. Біологічне очищення – застосовують з метою запобігання захворювання перед повторним використанням для побутових потреб.
Цікаві факти: вчені помітили в деяких бактеріях одну корисну властивість – вміння перетворювати розчинний уран в нерозчинний. У процесі задіяний цілий ланцюжок окисно-відновних реакцій по перетворенню урану в нерозчинний осад. Знайдені бактерії виділяють особі речовини, які запускають ланцюг окисно-відновних реакцій кінцевим продуктом якого є нерозчинний уран. (Додаток В)
2. Характеристика водокористування
2.1. Категорії водокористування
Всі води діляться на кілька видів:
- Стічна – вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності. Стічні води бувають побутові та промислові. На їх якість погано впливають наступні показники: мінералогічний склад води, кисень, температура, водний показник, різні домішки які заважають самоочищенню.
- Поверхневі – води різних водних об'єктів, що знаходяться на земній поверхні. Поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки), канали та інші водні об'єкти. Поверхневі води є більш мінералізовані і в більшості випадків не можуть використовуватися для технічних та побутових цілей без попередньої обробки. Поверхневі води містять деяку кількість розчинних і нерозчинних механічних домішок. Розчинними речовинами вода збагачується в результаті контакту з гірськими породами та фільтрації через ґрунт.
- підземні – води, що знаходяться нижче рівня земної поверхні в товщах гірських порід верхньої частини земної кори. До підземних вод можна віднести артезіанські свердловини, джерела. В нашому регіоні вода в свердловинах має великій зміст заліза.
Водокористування поділяється на категорії:
1. Господарсько-питна – використання водних об'єктів для задоволення
питних, господарсько-побутових та інших потреб населення;
2. Комунально-побутова – використання водних об'єктів для купання у всіх водоймах, що знаходяться в межах населених пунктів;
3. Рибогосподарська – використання водних об'єктів для потреб рибного господарства.
2.2. Відомості про мінеральну воду.
Мінеральні води – природні води, хімічний склад і фізичні властивості яких (вміст різних мінеральних або органічних компонентів, газів, радіоактивність, кисла або лужна реакція та ін.) дозволяють застосовувати їх з лікувально-профілактичною метою. Зазвичай мінеральної водою називають воду з підземних джерел. Води підрозділяються на прісну (вмістом солей до 1 г/л), солонувату (1-3 г/л), засолену (3-10 г/л) і солону (10-50 г/л). Бальнеологія розділяє мінеральні води по цілющим властивостям води на столові (солоністю до 1 г/л), лікувально-столові (сіль від 1 до 10 г/л) і лікувальні (солоність є більш ніж 10 г/л). До лікувальних вод відносять води, що містять залізо, сірководень, йод, бром, фтор тощо. За останній час на ринку з’явилась питна, очищена вода з мінералізацією не більш 0,5 г/л. Маючи знання про типи води можна визначити область її застосування.
Питна очищена вода – вода для щоденного застосування, для приготування їжі та вживання. Вона не має лікувальних якостей, але безпечна та нешкідлива. Часто у виробництві її очищують "під нуль", а потім збагачують мінералами.
Столова вода – це мінеральна (природна) вода, може використовуватися для щоденного застосування. Але для людей, які мають деякі захворювання, вміст деяких іонів може бути зайвий. Наприклад, вміст кальцію не рекомендується людям, схильним до створюванню тромбів у кровоносних сосудах. Високій вміст натрію не рекомендується людям хворим на гіпертонію, захворюваннями нирок та серця.
Лікувально-столові води – це води, які не підходять для приготування їжі, але використовуються для пиття. Вони мають деяку лікувальну дію, але повинні використовуватися за порадою лікаря. Необмеженим споживанням можна порушити сольовий баланс і посиляться хронічні хвороби.
Лікувальна вода – вода, яка використовується для терапевтичних цілей. По хімічному складу мінеральні води поділяються на три класи (відповідно до діючих іонів): гідрокарбонаті (карбонату), сульфатні та хлорині. Кожен клас по переважаючому вмісту катіону розділені на три групи: кальцинована, магнієва і натрієва (вода, цієї групи має загальний зміст іонів натрію і калію).
3. Дослідження
3.1. Визначення якості води в р. Горинь, обвідного каналу та каналу, який з’єднує річку з водоймою-охолуджувачем, а також озера навколо ХАЕС
Мета: визначення якості води за деякими хімічними показниками та порівняння значень за три роки.
Результат дослідження: інформація, надана еколого-хімічною лабораторією , по якій можна зробити висновки по якості води в річках і обвідному каналі (таб.4), канал, що з’єднує річку та водойму-охолоджувач і озера навколо атомної станції (таб.3). Про зміни за три роки 2011, 2012 та 2013.
Висновки: хімічний аналіз річки Горинь та обвідного каналу показав, що якість води відповідає нормі споживання в господарсько-побутових цілях. Але по результатам аналізу в обвідному каналі можна зробити висновки о ефективності біологічного очищення води. Порівняв результати аналізів, які були взяти в місці відбору обвідного каналу біля млина та обвідного каналу ближче до міста, ми бачимо, що друге місце відбору набагато чистіше, це пояснюється тим, що в районі міста величезні порослі очерета, який виконує обов’язки біологічного очисника. Показники аналізів озер навколо атомної станції відповідають нормам і є достатньо чистими і можуть використовуватися в якості місць відпочинку та риболовлі. Тому коли ми відпочиваємо не требо забувати про те, що коли ми кидаємо сміття в воду ми погіршуємо здатність води до самоочищення і ще більш забруднюємо її. Тому що коли сміття розчиняється, в воду потрапляють хімічні речовини, а також може утворитися чи потрапити кишкова паличка. Також можна додати, що незначні зміни, які ми бачимо на діаграмах 1 і 2 пов’язані зі змінами кліматичних умов в різни роки у жовтні місяці.
3.2. Визначення якості питної води водогону м. Нетішині
Мета: визначення якості води за деякими хімічними показниками.
Результат дослідження: інформація, надана лабораторією охорони навколишнього середовища, по якій можна зробити висновки по якості води в водогоні (таб.2).
Висновки: По результатам аналізу можна побачити, що вода яка використовується в нетішинському водогоні по всім показникам відповідає нормам. У нетішинському водогоні використовується, тільки, обробка води хлором. Споживачі забирають воду з джерел і використовують її за призначенням (пиття, приготування їжі, вирощування сільськогосподарської продукції, здійснення технологічних процесів на виробництві, обігрівання приміщень тощо). При цьому використовується вода досить високої якості, що потребує складної технологічної підготовки. З господарської та питної метою використовують переважно води верхньої зони. Якість води залежить від ґрунтів та порід, розміщених нижче.
3.3. Визначення якості та відповідності етикету деяких мінеральних вод, що є на українському ринку.
Мета: визначення якості води та відповідності за етикетку по деякими хімічними показниками.
Представленні для порівняння зразки: «Острозька нова» – вода мінеральна природна столова. «Моршинська» – вода мінеральна природна столова різного аніонного та різного катіонного складу. «Природне джерело» – вода питна доочищена. «Збручанська свердловина» – гідро-карбонатна різного катіонного складу, з підвищеним вмістом органічних речовин, штучно газована. «Поляна Квасова» – вода мінеральна природна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва, борна. «Миргородська лагідна» – вода мінеральна природна столова (таб.5)
Висновки: По приведеним даним можна зробити висновок, що ці дві води відрізняються між собою по водневому показнику, та ще по деяким показникам. «Острозька нова» – має лужне середовище і може бути рекомендовано для людей з підвищеною кислотністю шлунка. «Моршинська» – більш нейтральна. Згідно результатів аналізів можна зробити висновок, що штучне насичення вуглецем, надає мінеральній воді низький водний показник, який є штучний. З лікувально-столових вод найбільш мінералізована «Поляна Квасова» тому вживати її треба обережно. В цілому характеристика відповідають вказаному на етикетці складу.
3.4. Дослід по визначенню чистої та питної води.
Мета: якісне визначення чистої та брудної води
Хід роботи: в одну пробірку відбираємо чисту питну воду, а у другу воду з калюжі. Додаємо в пробірки невелику кількість розчину перманганату калію.
Розчин питної води стане рожевим, в розчині калюжної води перманганат калію втратить колір (додаток 5).
Висновки: у теплу погоду в стоячої воді накопичуються органічні речовини, вони відновлюють перманганат калію та змінюють його колір.
3.5. Визначення лужності та кислотності води за допомогою лакмусових папірців.
Мета: продемонструвати дію деяких рослинних індикаторів.
Хід дослідження: зробимо індикаторні папірці з соку чорної смородини. Нарізаємо тоненькі смужки білого паперу (1Х5 см). Опускаємо в сік смородини на 5-6 хвилин. Потім висушуємо та занурюємо у склянки з речовинами. В лужному середовищі папірці стали зеленими, в нейтральному — жовтими, в кислому — яскраво-червоними. Використаємо індикатор червонокачанну капусту. Потрібно подрібнити її та залити водою. Підігрівати 20-30 хвилин. Вода забарвиться в темно-вишневий колір. Після проціджування додаємо в кислий і лужний розчини. Якщо середовище кисле — колір зміниться на рожевий, при лужному — на зелений (додаток 4).
Результат: діаграма 1-2.
Висновок: в кислому середовищі – червоний колір, в лужному — зелений та синій.
Висновки.
Сьогодні людина та результати її дій завдали великого біологічного удару по природі. Людина повинна зрозуміти, що треба зупинитися і припинити руйнувати природні ресурси Землі. Не перешкоджати процесам, що виконуються в природі для відродження середовища, для самоочищення водних ресурсів. Людина повинна зрозуміти, що треба з’ясувати закони і правила, що керують цими процесами, погоджувати з ними свої цілі та дії.
Проблема забезпечення потрібної кількості та якості води є однією з найбільш важливих і має головне значення. Необхідно раціонально використовувати чисту воду та приділяти більше уваги очищенню стоків і відходів від своєї діяльності. Треба вживати заходів, які будуть спрямовані на запобігання та усунення наслідків забруднення і виснаження вод.
Кожна людина повинна розуміти, що не треба викидати бруд у водойми, не наносити шкоди водним ресурсам, тому що без води людина може жити дуже мало та і здоров’я сильно залежить від того, яку воду ми п’ємо.
Враховуючи дані досліджень, можна впевнено сказати, що вода, яку вживають мешканці міста Нетішина є цілком придатною для задоволення своїх харчових потреб. Що ж стосується мінеральних вод, то ми повинні пам’ятати — мінеральну воду слід уживати з обережністю та дуже індивідуально.
Список використаної літератури та джерел.
1. Антонченко В. Я. і інш. Основи біо-фізики води – Київ, наукова думка 1991 р.
2. Зенін С.В. Вода –М.,2001 р.
3. Котова А. І. Біологічний контроль якості води – М.,Наука 1989р.
4. «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»-САНПіН 2010 р.
5. Ольгін О. Досліди без вибухів.
Додатки.
Додаток А
Таблиця 1. Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води
Таблиця 2. Результат хімічного аналізу проби питної води м. Нетішин
№
п/п
|
Аналізую показник
|
Фактичне значення
2012рік
|
Фактичне значення
2013рік
|
Примітки
|
1.
|
рН
|
7,5
|
7,5
|
1,5 – 7,0
|
2.
|
Жорсткість загальна
|
1,2
|
1,2
|
1,5 – 7,0
|
3.
|
Кальцій
|
18
|
16
|
25 - 75
|
4.
|
Лужність мг-єкв./л.
|
4,6
|
4,5
|
0,5 - 6,5
|
5.
|
Хлориди мг/дм3
|
7,5
|
7,4
|
норма
|
8.
|
Амоній мг/дм3
|
0,0
|
0,110
|
норма
|
9.
|
Нітрити мг/дм3
|
0,007
|
0,0
|
норма
|
10
|
Нітрати мг/дм3
|
5,8
|
5,4
|
норма
|
12.
|
Фосфати мг/дм3
|
0,0
|
0,0
|
норма
|
14.
|
Залізо загальне мг/дм3
|
0,05
|
0,02
|
норма
|
15.
|
Натрій мг/дм3
|
70,0
|
76,0
|
2 - 20
|
16.
|
Калій мг/дм3
|
8,6
|
8,4
|
2 - 20
|
Таблиця 3. Показники
фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води
Таблиця 4. Результат аналізів у водоймах навколо ХАЕС та каналі, який з’єднує річку Горинь і озеро.
№
|
Показники
|
Р-н вхідної ділянки каналу №1
|
Озеро р-н тепличного господарства №2
|
Канал район аванкамери №3
|
Середина каналу №4
|
Озеро за понтоннім мостом №5
|
Озеро «Чиста вода» №6
|
1
|
рН (водневий показник)
|
7,8
|
8,1
|
7,53
|
8,06
|
8,2
|
8,25
|
2
|
Нітриті
|
0,065
|
0,042
|
0,061
|
0,12
|
‹0,02
|
‹0,02
|
3
|
Нітраті
|
57,1
|
56,7
|
1,14
|
‹0,1
|
0,14
|
0,3
|
4
|
Амоній
|
0,162
|
0,07
|
0,33
|
0,1
|
0,08
|
0,14
|
5
|
Фосфати
|
0,2
|
0,04
|
0,21
|
0,035
|
0,005
|
0,204
|
6
|
Залізо
|
0,106
|
0,164
|
0,87
|
0,106
|
0,049
|
0,096
|
7
|
Сульфати
|
82,8
|
103,8
|
84,8
|
117,8
|
86,8
|
33,8
|
8
|
Хлориди
|
23
|
23
|
27
|
23
|
20
|
18,5
|
9
|
Кальцій
|
70,1
|
80,0
|
78,2
|
84,2
|
80,0
|
66,1
|
10
|
Магній
|
13,4
|
12,1
|
9,7
|
12,2
|
12,1
|
13,4
|
11
|
ХПК (хімічне поглинання кисню)
|
-
|
25,37
|
38,80
|
-
|
19,40
|
16,41
|
12
|
Сухий залишок (мінералізація)
|
406
|
356
|
387
|
402
|
340
|
304
|
Таблиця 5. Результат хімічного аналізу проби води з річки Горинь навколо м. Нетішин
№
|
Аналізую показник
|
Горинь (міст) мг/дм 3
|
Горинь (млин) мг/дм 3
|
ПДК, мг/дм 3*
| ||||
жовтень
|
2011
|
2012
|
2013
|
2011
|
2012
|
2013
| ||
1.
|
рН
|
7,83
|
7,83
|
8,04
|
7,82
|
7,8
|
8,07
|
6,5 – 8,5
|
2.
|
Карбонати СО3
|
відс.
|
відс.
|
відс.
|
відс.
|
відс.
|
відс.
|
-
|
3.
|
Бікарбонати НСО3
|
362
|
286,7
|
311,1
|
347
|
286,7
|
311,1
|
-
|
4.
|
Лужність
|
6,4
|
4,7
|
5,1
|
-
|
4,7
|
5,1
|
6,5
|
5.
|
Твердість загальна
|
5,1
|
5
|
5,8
|
5,1
|
5
|
5,8
|
7 (10)
|
6.
|
Кальцій
|
78
|
78,2
|
90,2
|
78
|
78,2
|
90,2
|
180
|
7.
|
Магній
|
15
|
13,4
|
15,8
|
15
|
13,4
|
15,8
|
40
|
8.
|
Хлориди
|
21,4
|
20,8
|
19,8
|
21,3
|
20,8
|
19,8
|
250 (350)
|
9.
|
Нітрити
|
0,149
|
0,122
|
0,024
|
0,203
|
0,138
|
0,029
|
3,3
|
10.
|
Нітрати
|
5,2
|
3,9
|
4,9
|
5,15
|
3,85
|
4,9
|
45
|
11.
|
Фосфати
|
0,39
|
0,317
|
0,173
|
0,397
|
0,07
|
0,191
| |
12.
|
Натрій
|
15,4
|
14,5
|
13,2
|
16,0
|
14,,5
|
13,2
|
-
|
13.
|
Калій
|
5,6
|
6,1
|
4,7
|
5,9
|
6
|
4,7
|
-
|
14.
|
Залізо
|
<0,1
|
<0,1
|
<0,1
|
<0,1
|
<0,1
|
<0,1
|
0,3
|
15.
|
Амоній
|
0,274
|
0,51
|
0,197
|
0,166
|
0,29
|
0,206
|
2
|
16.
|
Сульфати
|
29
|
48,7
|
36,8
|
24
|
29,1
|
36,2
|
250 (500)
|
17.
|
Сухий залишок (мінералізація)
|
316,2
|
325
|
344
|
314,7
|
309
|
342
| |
18.
|
ХПК**
|
16
|
22,0
|
17,6
|
17
|
22,0
|
18,4
| |
19.
|
Перманганатна окислення
|
3,68
|
4,64
|
4,8
|
4,00
|
4,00
|
4,64
|
5,0-7,0
|
*- норми вказані для рибогосподарських водойм; **- ХПК, це є хімічне споживання кисню;
Таблиця 6. Результат хімічного аналізу проби води з обвідного каналу навколо м. Нетішин
№
|
Аналізую показник
|
Обвідний канал (міст)
мг/дм 3
|
Обвідний канал (млин)
мг/дм 3
|
ПДК, мг/дм 3*
| ||||
Жовтень
|
2011
|
2012
|
2013
|
2011
|
2012
|
2013
| ||
1.
|
рН
|
7,84
|
7,6
|
7,9
|
7,72
|
7,56
|
7,49
|
6,5 – 8,5
|
2.
|
Карбонати СО3
|
відс.
|
відс.
|
відс.
|
відс.
|
відс.
|
відс.
|
-
|
3.
|
Бікарбонати НСО3
|
366
|
231,8
|
305
|
389
|
213,5
|
225,7
|
-
|
4.
|
Лужність
|
7,1
|
3,8
|
5
|
-
|
3,5
|
3,7
|
6,5
|
5.
|
Твердість загальна
|
4,6
|
3,8
|
5,3
|
4,5
|
4,3
|
4,4
|
7 (10)
|
6.
|
Кальцій
|
74
|
62,1
|
86,2
|
80
|
76,2
|
78,2
|
180
|
7.
|
Магній
|
11
|
8,5
|
12,15
|
6
|
6,07
|
6,07
|
40
|
8.
|
Хлориди
|
20,2
|
17,6
|
19,0
|
15,0
|
15,2
|
14
|
250 (350)
|
9.
|
Нітрити
|
0,017
|
<0,02
|
0,022
|
0,269
|
0,152
|
0,104
|
3,3
|
10.
|
Нітрати
|
0,64
|
0,33
|
0,6
|
19,7
|
11,4
|
15,6
|
45
|
11.
|
Фосфати
|
0,64
|
0,153
|
0,805
|
0,668
|
0,55
|
0,366
| |
12.
|
Натрій
|
32,5
|
28,3
|
24,3
|
23,4
|
15,1
|
21,4
|
-
|
13.
|
Калій
|
6,2
|
5,7
|
5,6
|
6,2
|
5,5
|
5,5
|
-
|
14.
|
Залізо
|
<0,1
|
0,15
|
<0,1
|
<0,1
|
<0,1
|
<0,1
|
0,3
|
15.
|
Амоній
|
0,203
|
<0,1
|
0,882
|
0,214
|
<0,1
|
0,209
|
2
|
16.
|
Сульфати
|
40
|
31,2
|
49,6
|
50
|
45,9
|
66,6
|
250 (500)
|
17.
|
Сухий залишок (мінералізація)
|
336
|
265
|
350
|
329
|
288
|
328
|
1000
|
18.
|
ХПК**
|
25
|
19,0
|
18,4
|
14
|
13,29
|
10,4
| |
19.
|
Перманганатна окислення
|
3,68
|
3,04
|
3,36
|
4,0
|
3,68
|
3,2
|
5,0-7,0
|
*- норми вказані для рибогосподарських водойм; **- ХПК, це є хімічне споживання кисню;
Таблиця 7. Результати хімічного аналізу проби деяких видів мінеральної води на українському ринку.
№
|
Показники
|
Острозька нова мг/дм3
|
Моршинська мг/дм3
|
«Природне джерело»*
мг/дм3
|
«Збручан
ська»*
мг/дм3
|
«Поляна Квасова»* мг/дм3
|
«Миргородська
Лагідна»* мг/дм3
|
1.
|
рН
|
9,32
|
6,88
|
5,2**
|
5,55**
|
6,8**
|
5,93**
|
2.
|
Карбонати СО3
|
15,5
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
3.
|
Бікарбонати НСО3
|
232,0
|
92,0
|
183
|
451,4
|
7625,0
|
366,0
|
4.
|
Лужність
|
4,3
|
1,5
|
3,0
|
7,4
|
125,0
|
6,0
|
5.
|
Твердість
|
0,0
|
1,6
|
2,2
|
5,7
|
5,5
|
4,6
|
6.
|
Кальцій
|
0,0
|
20,0
|
36,0
|
80,0
|
90,2
|
86,2
|
7.
|
Магній
|
0,0
|
7,3
|
4,9
|
20,7
|
12,2
|
3,6
|
8.
|
Хлориди
|
11,9
|
12,6
|
34,0
|
28,5
|
537,0
|
19,0
|
9.
|
Нітрити
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
0,019
|
0,0
|
0,0
|
10.
|
Нітрати
|
0,1
|
0,8
|
3,6
|
0,47
|
0,46
|
0,19
|
11.
|
Фосфати
|
1,8
|
0,2
|
0,1
|
0,09
|
1,2
|
0,29
|
12.
|
Натрій
|
106
|
13
|
55,0
|
62,0
|
3250,0
|
46,0
|
13.
|
Калій
|
1,5
|
0,7
|
2,6
|
12,8
|
42,3
|
5,3
|
14.
|
Залізо
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
0,0
|
0,014
|
0,028
|
15.
|
Амоній
|
0,0
|
0,0
|
0,2
|
0,2
|
0,35
|
0,38
|
16.
|
Сульфати
|
18,3
|
8,3
|
17,8
|
38,3
|
1108,1
|
15,7
|
