Тема. Значення покритонасінних рослин
у природі й житті людини.
Мета.
Освітня.
Визначити значення вивчених рослин класів Однодольні та Дводольні у
природі та житті людини; розкрити необхідність знань про будову та значення
вивчених рослин у подальшому житті людини.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати та
визначати значення квіткових рослин у житті людини, уміння спостерігати, робити
висновки та узагальнення; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення та уяву.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення
до квіткових рослин своєї місцевості та планети.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична.
Місце уроку в
навчальній темі. Поточний.
Методи і методичні
прийоми:
1. Інформаційно-
рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис,
бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником;
б) наочний: ілюстрація, демонстрація,
м\медійна дошка.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення,
активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань,
робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому
вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно -
пошуковий:
постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних
проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Сугестивний: застосування різних видів
мистецтва.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
Міжпредметні зв’́язки: квітникарство, рослинництво,
зоологія, географія, література, основи здоров’я, медицина.
Матеріали та
обладнання:
таблиці, малюнки, слайди, букети.
Основні поняття та
терміни:
технічні рослини, плодовоягідні рослини,
харчові рослини, медоносні рослини, декоративні рослини, лікарські,
городні культури, ефіроолійні рослини, каучукові рослини, дубильні речовини.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний
момент.
Учні повинні зайняти місця за столами, де вказані
родини:
1 група: родини Лілійні, Злакові, Орхідні, Цибулеві.
2 група: родини Бобові, Букові,
Хрестоцвіті;
3 група: родини Розові, Гарбузові;
4 група: родини Айстрові, Пасльонові;
ІІ. Психоемоційне налаштування
класу. Слайд 1.
Ви юні, ви допитливі й кмітливі,
Ви – різні, а це значить особливі.
Ми пізнаємо світ за кроком крок.
Вітаю! Починаємо урок!
ІІІ. Актуалізація опорних знань
та чуттєвого досвіду учнів.
Вчитель: перед уроком ви отримали картки з вказаними
на них рослинами і я попросила вас зразу
зайняти місця за столами, де вказані родини тих рослин, що у вас на картках.
Давайте з’ясуємо чи не помилилися ви з вибором.
Вправа
1. Не помились!
1
група. Родини Злакові, Лілійні, Орхідні,
Цибулеві.Рослини:
1) пшениця – Злакові,
2) кукурудза – Злакові,
3) лілія –Лілійні,
4) орхідея –Орхідні.
5) цибуля – Цибулеві,
6) часник – Цибулеві.
2
група. Родини Бобові, Букові,
Хрестоцвіті. Рослини:
1) акація – Бобові,
2) горох – Бобові,
3) квасоля – Бобові,
4) дуб – Букові,
5) редька – Хрестоцвіті,
6) капуста -Хрестоцвіті
3
група. Родини Гарбузові,
Розові.
1) огірок – Гарбузові,
2) кавун – Гарбузові,
3) вишня – Розові,
4) троянда – Розові,
5) суниця – Розові,
6) шипшпна – Розові.
4
група. Родини Айстрові,
Пасльонові.
1) соняшник – Айстрові,
2) кульбаба – Айстрові,
3) ромашка – Айстрові,
4) помідор – Пасльонові,
5) картопля – Пасльонові,
6) перець – Пасльонові.
Вчитель.
Таким чином ми пригадали представників
основних родин класів Однодольні і Дводольні. А тепер давайте ще пригадаємо
особливості їх будови. Слайд 2.
Вправа
2. Поясніть! Уточніть!
Завдання для груп:
1 група. (Слайд) Поясніть, чому названі нами рослини відносяться до відділу
Покритонасінних.
(Відповідь: у всіх цих рослин є квітка, друга назва – Квіткові, насінні
зачатки розташовані в середині зав’язі).
Робота у міні-конспекті, вправа
1.
1. Вставте
пропущені слова: У покритонасінних з’являються нові органи:
……. і плід, добре розвинена оцвітина
(звідси назва – квіткові). Насіння формується з ……………. ………………, захищених стінками зав’язі, що перетворюються в оплодень, тому назва –
покритонасінні.
2 група. (Слайд) Розгляньте схему «Ознаки Дводольних та Однодольних» та
виправте помилки, якщо вони є.
Робота у міні-конспекті, вправа
2.
2. Закінчіть речення: Наявність камбію характерна для класу …………………… .
3 група (Слайд) Поясніть, чому суцвіття багатьох рослин родини Айстрових
(Складноцвіті) на перший погляд нагадує одну квітку?
(Відповідь: Тому що квітки у суцвіттях зростаються, створюючи вигляд
пелюстки. )
1). Трубчасті квітки — усі
пелюстки в нижній частині зрощені у трубку, яка у верхній частині розширюється
і закінчується 5ма зубчиками у вигляді зірки; є 5 тичинок і маточка.
2). Язичкові квітки — також мають
5 тичинок та маточку, їхні пелюстки зростаються у вигляді язичка (звідси і
назва), що на верхівці закінчується 5-ма зубчиками.
3) Несправжньоязичкові квітки —
зовні схожі на язичкові, але на верхівці їхнього віночка лише 3 зубчики; вони
не мають тичинок, а часто — і маточки: їхнє яскраве забарвлення приваблює
комах-запилювачів до суцвіття.
4). Лійчасті квітки — також
слугують лише для приваблення комах-запилювачів і тому не мають тичинок і
маточки. Віночок утворений зрослими у вигляді лійки яскраво забарвленими
пелюстками.
Робота у міні-конспекті, вправа 3.
3. Укажіть,
яке суцвіття мають рослини родини Складноцвітих. …………………… .
4 група. Назвіть рослини, зображені на слайді. Чим вони
особливі?
(Відповідь: це рослини - винятки,
вороняче око, маючи сітчасте жилкування, належить до Однодольних, а подорожник,
маючи дугове жилкуванн листків, належить до Класу Дводольних рослин.)
Вправа 3. Напишіть формули квіток –
скорочений запис морфологічної будови квітки.
1
група. Родина Хрестоцвіті. (Ч4 П4 Т4+2 М1)
2
група. Родина Розові. (Ч5 П5 Т М1)
3
група. Родина Пасльонові. (Ч(5) П(5) Т5 М1)
4
група. Родина Бобові. Ч(5) П 1+2+(2) Т(9)+1 М1)
Робота у міні-конспекті, вправа 4.
4. Напишіть формулу квітки родини Хрестоцвітих.
………………………………… .
Вправа
4. Установіть таксономічні категорії (Слайд 3)
А) відділ
Б) клас
В) родина
Г) рід
Д) вид
для рослин
1 група.
Горошок запашний
2 група. Картопля
городня
3 група. Вишня
садова
4 група. Редька дика
Вправа додаткова. Учням пропонується із загальної купи
пелюсток ромашки вибрати ті, що відповідають певній родині класу Дводольні або
Однодольні.
ІV. Мотивація
навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Вчитель.
Ми добре впорались з поставленими завданнями, перейдемо
до продовження вивчення Покритонасінних. Подивіться на слайд – портрет Карла
Ліннея. Що ви пам’ятаєте про цього вченого? (Відповіді: батько ботаніки, ввів
бінарну номенклатуру, запропонував назви органам рослини, квітки, досліджував
рослини і тварини). (Слайд 4)
Подагра — захворювання, яке виникає внаслідок
порушення обміну речовин. При цьому в організмі відбувається підвищене
накопичення сечової кислоти та зменшується її виділення нирками. Це призводить
до надмірного накопичення сечової кислоти в крові. Солі сечової кислоти
проникають у суглоби, нирки, внаслідок чого розвивається подагра і подагричний
артрит. У відомого вченого Карла Ліннея була ця хвороба, але він вилікувався,
вживаючи ягоди суниці лісової. Отже, ці рослини є ліками. А які ще рослини є
лікарськими, чи, може, мають інші властивості та значення для нас? Саме це ми
звами сьогодні з’ясуємо.
V. Оголошення теми і мети уроку. (Слайд 5) Отже, сьогодні ми з вами розглянемо
тему: «Значення покритонасінних рослин у природі й житті людини», і повинні
використати свої набуті знання з попередніх уроків, щоб визначити значення
квіткових рослин у природі та житті людини.
VІ. Сприймання та
засвоювання учнями нового матеріалу.
Вчитель. Значення
покритонасінних переоцінити важко. Перш за все вони є автотрофними організмами.
Пригадайте, чим характерні ці організми? ( відповідь: вони самі виробляють
органічні речовини з неорганічних, виділяючи кисень, (процес фотосинтезу), який
необхідний для дихання всіх живих організмів на землі.
(Розповідь-пояснення про значення рослин
родин: Злакових; Розових; Пасльонових; Букових; Цибулевих; Бобових; Айстрових; Березових; Гарбузових… у природі та житті людини.)
Сільське господарство майже
повністю залежить від покритонасінних, або безпосередньо, через харчування
худоби.
З родин квіткових рослин,
Тонконогові або Злакові (Poaceae) —
безумовно найголовніша, забезпечуюча більшу частину всіх вимог сільського
господарства (рис, кукурудза, пшениця, ячмінь, жито, овес, просо, цукровий
очерет, сорго), з бобовими (Fabaceae) на другому місці. Також високу важливість
мають — Пасльонові (Solanaceae: картопля, помідори, перець), Гарбузові
(Cucurbitaceae: гарбузи і дині), Капустяні (Brassicaceae: рапс і капуста) і
Зонтичні (Apiaceae: петрушка). Багато плодів отримують від родин рутових
(Rutaceae) і розових (Rosaceae: яблуки, груши, вишні, абрикоси, сливи тощо).
Квіткові рослини також
забезпечують економічні ресурси у формі деревини, паперу, волокна (бавовний,
льон і коноплі серед інших), ліки (дигіталіс, камфора), декоративних рослин і
багатьох інших використань.
Записати в зошит поділ рослин на
групи у залежності від використання людиною:
- технічні рослини;
- харчові рослини;
- декоративні рослини;
- лікарські рослини….
- медоносні
Прослухати повідомлення учнів про
значення рослин, які вони приготували як домашнє завдання. Вчитель наголошує,
що всі учні мають бути активними учасниками презентацій і на листки з
рослинами, які вони отримали на початку уроку необхідно вказати їх значення.
Презентації учнів.
1.
Покритонасінні — технічні рослини
Техні́чні росли́ни (технічні культури) —
сільськогосподарські рослини, що їх використовують в основному як сировину для
різних галузей промисловості: харчової, текстильної, миловарної, лакофарбової,
фармацевтичної та ін. (Слайд 6)
За цільовим призначенням технічні рослини поділяються
на такі групи:
а) волокнисті рослини дають сировину, придатну для виготовлення
текстильних виробів, шпагату, канатів тощо (льон,
конопля, бавовник);
б) дубильні рослини містять у підземних
та надземних органах дубильні речовини ( дуб, верба,);
в) ефіроолійні рослини - у різних органах
яких утворюються цінні ефірні олії, (коріандр, кмин, аніс, лаванда справжня, шавлія лікарська);
г) каучукові рослини - у тканинах яких
утворюється каучук (гевея, гваюла, ваточник.)
д) крохмальоносні -
картопля, батат;
є) цукроносні – з них виробляють
цукор (цукровий буряк, цукрова тростина).
Наші предки вважали лляну тканину найбільш
гігієнічною, а тому саме з неї виготовляли одяг та постільну білизну. Волокно коноплі має високу міцність, стійке проти гниття. Волокно бавовни
складається практично з чистої целюлози — природнього полімеру. (Слайд 7)
Дуб характеризується найбільш стійкою породою деревини,
а верба дає прекрасний матеріал для тонкого плетива. (Слайд
8)
Ефірні олії мають
лікувальні властивості. А у Древньому Єгипті широко використовувались ефірні
олії та інші пахощі і фараони нерідко починали війни за володіння ними. (Слайд 9)
Гевея бразильська – джерело натурального каучука
високої якості. Каучук з гваюли невисокої якості, бо містить смолисті речовини.
Ваточник теж містить
і каучук і смолу. (Слайд 10)
Картопля багата на крохмаль, а у бульбах батату його 72 %. (Слайд 11)
Цукро́вий буря́к
— найважливіша в Україні технічна рослина, сировинна база
цукрової промисловості. У світовому масштабі цукрова тростина є
основною рослиною – джерелом цукру в світі. (Слайд 12)
Пелюстки троянд, жасмину,
конвалії та інших квітів використовують у парфумерній промисловості. (Слайд 13)
Вчитель: Хочу
додати, що лляні тканини і сьогодні залишаються популярними і навіть модними.
Та найголовніше, що вони не шкодять нашому здоров’ю.
Ми про це говорили з вами на уроках основ здоров’я.
У
своїй презентації Іра згадала про ефірні олії. Хочу додати про ладан — один з найдавніших пахощів, у Біблії, золото, ладан
і мірра описані, як дарунки волхвів Ісусу. Вживається ладан, головним чином,
при релігійних обрядах. Ла́дан
(грец. λάδανον) — висушений сік, смола, (камедь) багатьох рослин роду Boswellia
— B. sacra, B. carterii й ін., родина бурзерові (Burseraceae), що зростають у
східній Африці, у Ємені, у Сомалі.
2.
Покритонасінні — харчові рослини.
Харчовими рослинами
називають такі, що є продуктами харчування для людини.
Представниками цієї групи є різноманітні квіткові рослини, характерні для
певної місцевості. (Слайд
14)
В Україні харчовими
рослинами є зернові культури: пшениця, жито,
овес, рис, кукурудза. Живильним для людини є ковток джерельної води
в спеку, дивовижними є запахи квітів, трав, вітерець в жнива, сонячний
вранішній промінь, веселка і схід сонця. Ми живемо ними. Та найбільше ми живемо
тим, що стоїть над землею найстійкіший впродовж віків запах хліба –
неперевершений, незрівняний, п’янкий і неповторний. Він не розчиняється в інших
запахах, він – унікальний. Для українців хліб – основа основ:
Він вiчний і святий, цей житній
хлiб.
Чи
в паляницi на столi, у хаті,
Чи зв’язанай в важкий тужавий снiп,
Де
колоски шепочуться вусаті.
Пшениця — дуже давня культурна рослина, її вирощують
понад 10 тис. років.
З неї виготовляють хліб, макарони, крупи тощо.
Рис містить багато вуглеводів,
клітковину, мінеральні речовини, вітаміни групи В. Всі ми любимо голубці, плов,
рисову кашу, суші. (Слайд 15)
Кукурудза – найбільша зернова
культура. Свіжу кукурудзу переважно варять у качанах і в такому вигляді подають
на стіл. Попкорн - смачний продукт, вироблений з кукурудзи.
Городніми культурами
є капуста, редька, ріпа, картопля, перць,
огірки, помідори, цибуля, часник та
багато інших. Спершу людина брала плоди диких рослин, потім почала
висаджувати та висівати їх біля свого житла. Так створилися городи та городні рослини. (Слайд 16)
Карто́пля — поширена сільськогосподарська культура, яку в народі називають
«другим хлібом», одна з найважливіших продовольчих культур.
У нашій країні поширена капуста; вона
багата на вітаміни, мінеральні солі,
речовини, необхідні для існування людини.
Редиска - городня
рослина, в їжу вживають коренеплоди, які містять вуглеводи, білкові речовини,
мінеральні солі, вітаміни (С, В1, В2, РР) тощо. (Слайд 17)
Плоди огірка мають
досить коштовні смакові, дієтичні й лікувальні якості.
Плоди помідорів
містять велику кількість вітамінів (B1, B2, C, P, PP), цукри, яблучну і цитринову кислоту та мінеральні
речовини. Помідори споживають вареними, солоними, маринованими; з них
виготовляють томатний сік, томат-пюре.
За поживністю ріпчаста цибуля серед усіх овочів займає третє місце,
після буряку і кореня петрушки. Вона містить цукор, білки, жири, органічні
кислоти, мінеральні солі - кальцій, залізо, калій, фосфор, натрій і магній.
Цибуля багата на вітаміни С, В1, В2, В6, Е, РР. Характерний запах зумовлюють
ефірні олії, що містять сірку. Ці олії містять фітонциди.
Часник давно відомий, як стимулятор здоров'я, його їдять сирим, додають
до різних страв і солінь.
Коренеплоди моркви використовують в їжу в сирому та вареному вигляді,
виготовляють соки, а з насіння настоянки. В коренеплодах містяться каротиноїди
— каротини, фітоен, фітофлуєн та лікопин; вітаміни В, В2, пантотенова кислота,
аскорбінова кислота;
Овочеві рослини — це квасоля, горох, боби,
соя та ін. У них багато білків, що забезпечують ріст і розвиток людини. (Слайд 18)
Плодовоягідні культури
(айва, груша, яблуня, вишня, персик, абрикос, слива, виноград,
волоський горіх, мигдаль). Фрукти є смачними й необхідними продуктами харчування. Вони містять велику кількість вітамінів, дубильних
речовин, корисних для травлення. (Слайд 19)
Олійні культури: соняшник, ріпак, льон, соя. (Слайд 20)
Найважливішою олійною культурою є соняшник. Соняшникову олію
споживають, використовують для виготовлення маргарину, з тертого насіння
рослини роблять халву.
3. Покритонасінні — медоносні рослини (Слайд 21)
Багато бобових — цінні медоноси,
як-от біла акація, гледичія, люцерна. Акацію
висаджують біля доріг, у парках, лісосмугах, ярах для закріплення схилів. З її квіток виготовляють вишукані парфуми. Та,
мабуть, чи не найбільше цю рослину поважають бджолярі, адже за погожий день
бджоли можуть зібрати з 1 га
акацієвих насаджень до 1
000 кг нектару. Фахівці вважають акацієвий мед одним із найкращих. Він прозорий, смачний, має тонкий аромат і цілющі властивості.
Соняшник — теж прекрасний
медонос. У його трубчастих квітках містяться
нектарники. До 4—6 кг меду може
принести літнього дня одна бджолина сім'я із соняшникового поля.
Бджоли та джмелі охоче відвідують суцвіття
кульбаби, у кожному з яких утворюється 12—15 мг нектару.
Гречка – дуже цінний
медонос, отримати з неї мед можливо навіть у неурожайний, посушливий рік.
4. Покритонасінні — лікарські рослини. (Слайд 22)
Дикорослі рослини є природним
матеріалом для лікарських препаратів. У нашій
країні більше 45% лікарських засобів виготовляють з рослинної сировини, а серед
препаратів, що використовуються для профілактики і
лікування серцево-судинних захворювань, захворювань печінки, шлунково-кишкового тракту, три чверті виробляється саме із цих рослин.
Звіробій
звичайний лікує 99 хвороб, містить
гірку речовину, ефірну олію, каротин і
вітамін С.
Чистотіл дійсно очищує шкіру і
навіть виводить бородавки.
Ромашка
лікарська відома в народі й у науковій медицині як протиспазматичний,
заспокійливий, потогінний і протизапальний засіб.
Суниця лісова застосовується при недокрiв`ї,
авiтамiнозах, ревматизмi, хворобах печiнки, для очищення кровi при фурункулах i
висипах на тiлi, екземах, при катарах дихальних шляхiв i проносах (в’яжуча
дiя), пiдвищеному тиску кровi i великiй її в’язкостi, а також як глистогiнний
засiб.
Шипшина застосовується при цинзi, гемофiлiї,
атеросклерозi, як засiб, що пiдвищує опiрнiсть органiзму в боротьбi з
iнфекцiйними хворобами (коклюш, скарлатина, дифтерiя, пневмонiя), при ранах, що
погано гояться, iнфiкованих ранах, при
курячiй слiпотi, каменях печiнки i нирок, для змiцнення гостроти зору i
полiпшення функцiї кровотворних органiв.
Подорожник. Всі знають, що листки цієї рослини лікують свіжі подряпини
та ранки. Подорожник також покращує
травлення, підвищує апетит, лікує хвороби кишково-шлункового тракту,
захворювання жовчного міхура.
Плоди обліпихи — цінна
полівітамінна сировина. Олія, одержана з них, діє як болезаспокійливий засіб, її застосовують для
лікування опіків, відморожень, екзем, погано загоюваних зовнішніх виразок,
виразок шлунка і дванадцятипалої кишки, а також для зменшення регенеративних
змін слизової оболонки стравоходу при променевій терапії раку.
Липа є гарним
потогінним засобом, використовується при простудних хворобах.
Вчитель. Хочу додати, що будь-які ліки, в тому числі й рослинні необхідно
вживати лише за призначенням лікаря та під наглядом дорослих. Пам’ятайте про це.
5. Покритонасінні — декоративні рослини (Слайд 23)
Декоративні рослини зазвичай не мають жодного
практичного значення, але служать чарівною
прикрасою нашої землі.
Всі квіти полюбіть під ряд
І вам сторицею віддасться,
Коли їх легкий аромат
Наповнить вашу душу щастям.
Квіти ростуть у всіх куточках нашої планети—від холодної Арктики до жарких тропіків, у лісах і садах, у горах і по берегах морів та
річок.
Їх
красиве, яскраве забарвлення і приємний запах приваблюють не тільки комах,
птахів, але й людей.
Квітами людина прикрашає свій побут, малює з них чудові картини.
Вчитель.
Наш світ, наша Земля мають бути різнокольоровими. І важко уявити, що ми ходемо
по стежках і дорогах, а нас не тішить польова ромашка, не виглядає з жита
синьоока волошка, не манить цвітом акація, а у лісі зовсім пропали проліски,
підсніжники, конвалії.
Не рви, дитино,
квіточку, не треба.
Вона радіє сонечку й весні,
А їй радіє синьооке небо
Й хмарки біляві, ніжні і ясні.
Вона прийшла, щоб радість передати,
Щоб прикрашати поле і ліси.
Красою любих діток забавляти,
Збирати ніжні крапельки роси.
А потім ними пташку напоїти,
Щоб та співала радісних пісень.
То ж хай цвітуть на білім світі квіти
І радують усіх нас кожен день.
Не рви, дитино, квіточку, не треба…
VІІ. Осмислення об’єктивних зв’язків та взаємозалежностей
у вивченому матеріалі.
Про
рослини - первоцвіти, про охорону квітів ми поговоримо з вами на наступному
уроці. А зараз час закріпити наші знання.
Кожен з
вас має сказати чим же цінна його рослина.
Відповіді
учнів.
Наступне завдання ви
також виконаєте у групах, воно називається «Попелюшка»
1 група. Ви
повинні назвати рослини, які є інгредієнтами червоного українського борщу.
2 група. Вам
запропонавана тарілочка з різноманітними крупами. Назвіть їх і назвіть рослини,
з яких вони зроблені.
3 група. Ваше
завдання наварити нам вареників – улюблена страва українців з різноманітною
начинкою рослинного походження.
4
група. Ну, а ви маєте скласти уявні букети і подарувати всім
нам.
На все про все у вас
лише одна хвилина. Почали.
VІІІ.
Домашнє завдання прочитати §
, підготувати повідомлення:
1) рослини – рекордсмени;
2) рослини – первоцвіти;
3) рослини Хмельниччини, занесені в Червону книгу.
ІХ. Оцінювання. Підсумок уроку.
Незабудка
Назва рослини незабудка
у різних народів і на різних мовах є синонімом поняття «не забувай». Казки і
легенди різних народів світу переказують один зміст: квітка незабудки
символізує повернення додому, до рідних і близьких, до коханих. Можливо, це пов’язане з тим, що живе вона всюди: в
Європі, Азії, Південній Америці,
Австралії і Новій Зеландії, в лісах і на болотах, на луках и рівнинах, і навіть у
горах.
Відома німецька легенда
про незабудку. Жили собі хлопчик і дівчинка, дружили, виросли, покохали один
одного. Але юнак змушений був залишити отчий дім, щоб здобути якесь ремесло.
Дівчина проводжала юнака
аж на околицю лісу, а там була галявина, встелена голубими незабудками. Вони
зірвали по квіточці і пообіцяли один одному, що де б не зустріли вони таку
квітку, зривати на згадку, щоб зберігати пам’ять один про одного.
Пройшло багато років,
дівчина постаріла, але свято виконувала дану обіцянку. Кожної весни вона
приходила на галявину, зривала свою незабудку. І ось однієї весни, вийшовши на
луг, вона побачила, як здалеку підходить до неї сивочолий чоловік, а в руках у
нього букет незабуток. Вони все таки зустрілись, тому що не забули.
На згадку про
сьогоднішній урок я хочу подарувати вам
квіточку незабудки.
Земля
нам усміхається квітками,
Дарує всім любов, тепло й красу.
А квіточки своїми пелюстками
Дзвінку збирають вранішню красу
____________________________________________________________________________________________
Тема. Емоції. Емоційні реакції і стани.
Мета. Сформувати в учнів поняття про
емоції, емоційні реакції і стани, розглянути як виникають емоції та вивчити їх
класифікацію, експериментально довести вплив емоцій на діяльність фізіологічних
систем організму; розвивати вміння активного слухання, виконання роботи в
групах і в парах, удосконалювати вміння роботи під час тренінгу, закріпити
знання про невербальне спілкування, виховувати толерантне відношення до
оточуючих, вміння бережно відноситись до свого здоров’я.
Обладнання: іграшки, картки з завданнями для
груп, малюнки «Прояви емоцій», мікрофони, магнітофон, касета з записом мелодії
«Зустріч».
Хід уроку.
(Столи
розставлені для роботи чотирьох груп. Учні сидять на стільцях, розставлених по
колу (за принципом тренінгових занять)).
Вчитель:
Як ви себе почуваєте?
( очікувані відповіді дітей: «нормально, добре»).
Вчитель: Чому, як правило, на це запитання ми
завжди відповідаємо: «Добре, нормально»? А взяти хоча б сьогоднішній урок –
хіба кожен з нас не відчуває де-якого дискомфорту, страху перед невідомим?
Правду кажучи, люди бояться говорити про свої почуття відкрито, мабуть бояться
наштовхнутись на байдужість, бояться бути висміяними.
II-III. Оголошення теми і мети
уроку. Актуалізація опорних знань. (Проводяться паралельно).
Отже, мова сьогодні піде про емоції, їх
різноманітність, емоційні реакції і стани. Наше завдання розглянути як вони
виникають, яке мають значення і як проявляються.
(Проблемне питання).
Для
чого нам необхідно розрізняти почуття інших людей? Відповідь на це запитання ми
дамо після гри. Для гри нам необхідно об’єднатись в групи. Ми
зробимо це таким чином. Пригадайте, що
ми вивчали на попередньому уроці? Так, види пам’яті. Які ж розрізняють види пам’яті?
(Очікувані відповіді – моторна, емоційна,
образна, словесно-логічна.)
Вчитель пропонує називати по черзі ці 5 термінів - пам’ять, моторна, емоційна, образна, словесно-логічна. Таким
чином утворилось 5 груп – кожна займає свій стіл і отримує завдання –
продемонструвати емоцію:
1)
очікування,
2) страх,
3)
радість,
4)
страждання,
5)
гнів.
Інші групи повинні відгатати яка емоція показана.
Після
гри вчитель просить учнів дати відповідь на поставлене прблемне запитання.
(Відповіді дітей).
Вчитель.
Бывает
трудно выразить себя
И чувства
обозначить именами,
Живём мы
ненавидя и любя,
Порой того не
замечая сами.
Бывает трудно
верить и прощать,
В
эмоциях, как – будто, утопая,
Мы не хотим
обиду забывать
И слов
жестоких пролетает стая.
Бывает трудно
просто промолчать,
Хотя потом за
всё казним себя.
Надо эмоции и чувства познавать,
Чтоб было легче выразить себя.
(Л.Котик).
IV. Вивчення нового
матеріалу.
Будь-яка інформація із
зовнішнього чи внутрішнього середовища безперервно надходить до головного мозку
людини. Пригадайте, яка система забезпечує сприйняття і переробку цієї
інформації?
Так, сенсорна.
Ось послухайте.
П’ять струн значних в життi людини.
Зв’язавши серце їх трима.
П’ять почуттiв, що похвилинно
Спалахують i недарма.
Спасибi,
Господи, що бачим
Всi кольори рiвнин i гiр.
О! Як
багато для нас значить
Струна
найважливiша - зiр.
Слова красивi, ніжні чую,
Вiд
радостi забило дух.
Як голос
цей мене хвилює.
Спасибi,
Господи, за слух.
За те,
що можу вiдчувати
Небесний
квiтiв аромат.
І за
можливiсть смакувати.
За
дотик дякую стократ.
То якi
аналiзатори я назвала?
1.
Зору.
2.
Слуху.
З.
Нюху.
4.
Смаку.
5.
Дотику.
Так, дякую, а тепер скажiть чи могло б бути продовження у цього вiрша i
чому?
(Вiдповiдi дiтей – так, бо є ще інші
сенсорні системи.)
Абсолютно вiрно. Шостим вiдчуттям є iнтуїцiя, тобто пiдсвiдомi вiдчуття. Як багато прикладiв
можна навести, коли, пояснюючи свою поведiнку в тiй чи iншiй ситуацiї, людина каже: менi пiдказала моя iнтуїцiя! Є ще й інші відчуття.
Добре, а хто пам’ятає —з чого починається
структура сенсорних систем?
( Відповідь учня біля таблиці: з рецепторiв — спецiальних чутливих утворень, якi перетворюють рiзнi види енергiї подразнень на нервовий iмпульс. Нервовi
iмпульси нервовими волокнами надходять до ЦНС, а зокрема до нервових центрiв кори великого мозку.)
Вчитель:
Таким чином ми чуємо, бачимо, ми вiдчуваємо запах, вiдчуваємо на смак i на дотик, ми вiдчуваємо цей свiт, сприймаємо та ще й оцiнюємо.
Бо нам неоднаково сонячний день чи похмурий, чи ми прокинулись вiд тихого нiжного лагiдного голосу мами, чи пiд
стук вiдбiйного
молотка за вiкном.
Як
спали, чи виспались, що їли, чи голоднi
взагалi, яка погода, зачiска, кого зустрiли чи не зустрiли по дорозi — все
пiдвищує чи, навпаки, погiршує наш настрiй.
Виникають емоцiї.
Емоції
- це реакцiї, що виникають у вiдповiдь на дiю зовнiшнiх i внутрiшнiх
подразникiв, або - це переживання людиною свого ставлення до того, що вона
пiзнає, що робить, тобто до речей i явищ навколишнього свiту, до людей, їх дiй
i вчинкiв, до своєї працi, до самого
себе i своїх вчинкiв.
Емоцiї
вивчали багато дослiдникiв: американський психолог У.Джемс, датський Ланге,
американський фiзiолог Кеннон, росiйськi фiзiологи Анохiн i Сiмонов. Всi вони
висували свої теорiї. За теорiєю Анохiна емоцiї — це спонукальний рефлекторний
апарат для задоволення потреб.
Якщо при змiнi умов життя потреби задовольнялись, виникають позитивнi
емоцiї i навпаки.
Поговоримо про виникнення i рiзноманiтнiсть емоцiй.
Зараз особливо уважними мають бути тi,
у кого на столi є дитяча грашка.
1) Спочатку
iграшковi, потiм — справжнi,
Бо за кермом — вони завжди при дiлi.
Всi витриманi, мудрi i вiдважнi,
Звичайно, водiї автомобiлiв.
-
У кого машинка на столi?
Уяви,
що ти виграв у лотерею автомобiль. Не iграшковий, а справжнiй, сучасний, той,
який тобi подобається. Як би ти описав те, що вiдчуваєш? (Вiдповiдi учня).
2) Принцеси, чи
простi дiвчатка
Маленькi i не зовсiм юнi
Обожнюють мене, я — лялька,
Красуня в дiвчинки — красунi.
- У
кого лялька?
Тебе запросила на день
народження дiвчинка, у якої ти не була вдома. Ти
принесла їй в подарунок ляльку, вона взяла i
сказала: “Фi, в мене вже є така. Та й
доросла я вже для такої iграшки”. Опиши свої вiдчуття.
(Вiдповiдь)
3) Красуню я
зроблю з дурнушки,
Хоч не красивих й не буває.
Та я — розумниця-губнушка,
Пiдкреслю й те чого немає.
- У кого помада на столi?
Уяви, що на шкiльному вечорi ти маєш грати червонощоку героїню п’єси. Ти
вже готова, хвилюєшся, переглядаєш сценарiй i раптом згадуєш, що щоки ти не
намалювала, а вже твiй вихiд, обличчя блiде i вже за кулiсами тебе наздоганяє мама i малює рум’янець. Опиши свої вiдчуття.
4) До будмайданчика вже звик
Наш будiвельник - трудiвник.
- У
кого на столi конструктор?
Уяви таку ситуацiю. Ви з другом подискутували
хто побудує з кiлькох конструкторiв кращий палац. Ти потратив пiв дня i зробив,
ну просто витвiр мистецтва. Ти сам i твої батьки були просто в захватi, ви
стояли i милувались гарною роботою. Раптом до хати вбiг молодший брат iз словами «Ми — чемпiони», зафутболив м’яч, який на своєму шляху зруйнував все, що ти
побудував. Опиши свої вiдчуття.
(Все, що учнi
називали один учень з класу записував на дошцi)
Пiдводимо пiдсумки. Якiсь iз цих вiдчуттiв
несуть в собi позитивну оцiнку, а якiсь негативну. Спробуймо розiбратись i
запишемо.
Емоцiї
позитивнi негативнi
1)
2)
3)
4)
5)
Тут я хочу зробити одне доповнення. Є ще такi емоцiї:
1) нижчi — задоволення чи незадоволення фiзичних
потреб;
2) вищi — задоволення чи незадоволення духовних
потреб.
Мiж ними неможливо провести чiткої межі.
3) стенічнi -
пiдвищують життєдiяльнiсть;
4) астенiчнi — знижують життєдiяльнiсть.
(Вчитель i учнi наводять приклади)
Виникнення емоцiй залежить i вiд характеру
людини. Є люди бiльш емоцiйнi, є менш емоцiйнi. В однiй i тiй же ситуацiї вони
можуть дiяти по - рiзному.
Проведемо
експеримент. Зараз пiд музику кiлька пар по черзi iтимуть назустрiч один одному.
Ви йдете по прямiй лiнiї, а ось що ви будете робити при зустрiчi — ми побачимо,
а тi пари, що виходитимуть постарайтесь не повторюватись у своїх дiях.
(Проводять експеримент)
А
тепер проаналiзуємо.
(Учнi розповiдають про свої вiдчуття,
роблять висновки.)
Любi друзi, емоцiї проявляються у виглядi
емоцiйних реакцiй i станiв. Майже завжди ми можемо прочитати у людини на
обличчi засмучена вона, весела чи переживає ще якiсь вiдчуття. Звернiмо увагу
ось на цi малюнки (за підручником, або
підготувати заздалегідь – збільшені) -
на обличчях дiвчаток ми бачимо... (вiдповiдi учнiв)
Отже,
що ж таке емоцiйна реакцiя?
Емоцiйна
реакцiя —це короткочасна реакцiя на певний об’єкт, ситуацiю чи подiю.
Емоцiйну реакцiю, яка має особливо
iнтенсивний характер i змушує людину частково втратити контроль над собою є
афект.
Яскравий
опис емоцiйної реакцiї зустрiчається у
творі М.Лермонтова «Мцирі»:
Тогда на землю он упал
И в
исступлении рыдал.
И грыз
сырую грудь земли.
И слёзы, слёзы
потекли
В неё
горячею рекой.
Це
сталося з Мцирі, коли він утік з в’язниці і заблукав у лісі.
Є ще
емоцiйнi стани — це бiльш тривалiшi переживання — збудження, пригнiчення,
депресiя, настрiй. Ми вже знаємо, що вся сприйнята iнформацiя потрапляє до
головного мозку. Кожну емоцiйну реакцiю забезпечують окремi нервовi центри,
розташованi в промiжному мозку i пiдкiркових ядрах. Отже, виходить, що емоцiї
позначаються на дiяльностi фiзiологiчних систем органiзму.
Давайте спробуємо розглянути як.
У трьох учнiв на столах лежать мікрофони. У кого? Добре. А тепер назвiть, будь - ласка, своїх
улюблених спiвакiв.
(Учнi
по черзi називають)
Дякую. А тепер я даю вам нове завдання —за хвилину ви повиннi заспiвати
по куплету пiснi вашого улюбленого спiвака його голосом.
Пригадайте
слова. (Пауза).
Спiвати
ми, звичайно, не будемо. Та я прошу вас розповiсти нам що вiдбувалось з вами,
коли ви готувались спiвати.
Учні називають — хвилювання, сором, підвищене серцебиття, у них може
почервонiти обличчя, спiтнiти долонi i т.д.
(Разом
роблять висновки як емоцiї позначаються на дiяльностi фiзiологiчних систем).
І ще. Якщо почуття пов’язанi з
переживаннями радостi, задоволення, то вони допомагають любити життя, вселяють
вiру в щастя, додають надії, зникає втома, людина «розквiтає». Колись хiрург Наполеона сказав: «Рани у переможцiв
гояться швидше, нiж у переможених».
А ось гнів, страх, горе, переляк,
жах, недовiра викликають втрату апетиту, порушення серцево-судинної дiяльностi,
людина стає в’яла, квола, хворiє. Захиснi сили органiзму послаблюються, життя
вкорочується.
Треба намагатися берегти свої i чужi емоцiї, не створювати конфлiктiв,
не наносити образ, виховувати культуру взаємовiдносин, контролювати свої дiї,
слова, вчинки. Словом, навчитись керувати своїми емоцiями i вчинками, а це є
воля. Станьмо вольовими людьми!
А чи тiльки у людей виникають емоції? Вiдкрийте, будь-ласка, пiдручник на сторiнцi 69, 5-й абзац.
То яку вiдповiдь ви дасте?
(Вiдповiдi учнiв).
Дякую. І останнє. Знаєте, а ось
почуття, якi виникають пiд впливом емоцiй, притаманнi тiльки людинi: дружба,
прив’язанiсть, кохання.
Вираження любові до мами, з якою в розлуцi:
Кожну мить
я лечу, я тану,
Щоб
побачить її, кохану,
Дорогу,
найцiннiшу в свiтi.
Мiй жалю,
де тебе подiти?
У яку тебе
кинути прiрву?
Як тебе я
iз серця вирву?
Я сумую, я
плачу... Боже…
А ось слова закоханої людини:
Душа то
смiється, то плаче,
Неначе
вразливе дитя,
Яка я
щаслива, одначе,
Пізнавши
святе почуття.
Чи виникли у вас запитання?
V. Підсумок уроку.
1) що таке емоції?
2) які є емоції?
3) що таке емоційна реакція?
4) що таке афект?
5) що таке емоційні стани?
VI. Д/З Вивчити § 19.
Знайти в літературі описи переживання
людьми різних емоцій.
Вчитель: Бережіть свої емоції!
_____________________________________________________________________
Біологія 9 клас.
Біологія 9 клас.
Тема. Захворювання органів виділення. Регуляція кількості води в організмі.
Мета. Продовжувати формувати знання про виділення продуктів обміну; ознайомити із захворюваннями органів виділення; розкрити регуляцію кількості води в організмі; розвивати уміння учнів порівнювати фізіологічні процеси в організмі та робити відповідні висновки; виховувати бережливе ставлення до власного організму та підтримувати здоровий спосіб життя.
Обладнання: таблиця «Будова нирок», зошити, підручник.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно-рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схематичної таблиці.
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
Міжпредметні зв’язки: медицина, основи здоров’я, фізкультура, хімія.
Основні поняття та терміни: виділення, нирки, нефрит, цистит, уретрит, пієлонефрит, гломерулонефрит, сечокам’яна хвороба, антидіуретичний гормон (АДГ), гомеостаз, гіпофіз, гемодіаліз.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент. Психоемоційне налаштування класу.
ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Повторення знань про будову нирок, процеси утворення сечі та регуляцію сечовипускання. Вчитель пропонує учням об’єднатись у групи за написами на окремих папірцях: 1 група – «Органи виділення»; 2 – «Будова нефрона», 3- «Утворення сечі та сечовипускання», 4- «Функції та шари нирок»:
1 2 3 4
Легені капсула Шумлянського фільтрація видільна
Шкіра звивисті канальці ребсорбція регуляторна
Нирки петля Генле секреція гомеостатична
Печінка клубочок капілярів діурез корковий
КШТ збірні трубочки первинна сеча мозковий
Учні об’єднуються у групи, та разом перевіряють чи немає допущених помилок у формуванні груп. Під час перевірки кожен має пояснити названий термін, довівши таким чином, що він не помилився з вибором.
Вчитель по закінченні гри пропонує всім зайняти свої місця у класі та дати відповіді на додаткові запитання:
1) яке значення має подвійна капілярна мережа у нирках? (Така будова капілярної мережі нирок сприяє швидкому видаленню з організму непотрібних йому речовин).
2) чому сеча не містить білків, адже у плазмі вони є (вони не фільтруються з плазми)
ІІІ. Мотивація навчально - пізнавальної діяльності учнів.
Поставити проблемне запитання: - як можна очистити свою кров?
ІV.Повідомлення теми і мети уроку.
V.Вивчення нового матеріалу.
1. Регуляція вмісту рідин в організмі. (пояснення вчителя).
2. Хвороби органів виділення (бесіда, повідомлення учнів, заповнення таблиці, відповідь на поставлене проблемне запитання.
3. Причини виникнення хвороб (бесіда);
Хвороби:
1) нефрити – запалення різних частин нирки: (розповідь вчителя)
А) гломерулонефрит;
Б) пієлонефрит;
2) цистит (робота з підручником);
3) уретрит(пояснення вчителя);
4) Сечокам’яна хвороба (СКХ) або уролітіаз (повідомлення учня)
Сечокам’яна хвороба (СКХ) або уролітіаз на сьогоднішній день є однією з основних проблем сучасної урології. Дане захворювання зустрічається у всіх країнах світу і займає біля 30 – 40% серед всієї урологічної патології. Найчастіше СКХ зустрічається у осіб найбільш працездатного віку 25 – 55 років. В основному камені зустрічаються в одній нирці, хоча в 15 – 20% випадків реєструється двобічний нефролітіаз (камені двох нирок).
За хімічним складом розрізняють:
- сечокислі, або уратні камені (камені, утворені солями сечової кислоти),
- оксалатні (утворені кальцієвими солями щавлевої кислоти),
- фосфатні (з кальцієвих солей фосфорної кислоти),
- карбонатні (з кальцієвих солей вугільної кислоти).
Дуже рідко фіксуються випадки виявлення цистинових, холестеринових, ксантинових та білкових каменів. Найчастіше склад каменів є змішаний. Проте майже завжди існує перевага якогось з вищеназваних мінеральних компонентів, що і дає назву каменю наприклад, урати, оксалати і т.д.)
Що ж призводить до утворення каменів нирки?
Незважаючи на те, що на сьогоднішній день запропоновано безліч теорій, які нібито і пояснюють причини утворення каменів, проте чіткої версії, яка змогла б до кінця відповісти на запитання, що призводить до утворення каменів у всіх хворих, поки що немає.
Згідно до загальноприйнятої схеми каменеутворення, необхідний якийсь період для ненормальної кристалурії. В більшості випадків до виникнення каменів в нирках призводять кілька факторів, тобто СКХ є поліетіологічним захворюванням.
Сеча за своєю структурою є складним розчином органічних та мінеральних речовин (продукти обміну різних гормонів, токсинів та шлаків). Під впливом різноманітних факторів порушується стабільність сечового розчину, і сеча являє собою перенасичений розчин солі, з якої в подальшому і відбувається формування та ріст кристалу (каменю).
Які фактори ризику підсилюють ймовірність виникнення конкременту?
- Метаболічні порушення (генетично обумовлені)
- Гормональний дисбаланс
- Фактори оточуючого середовища
- Дієтичні фактори
- Анатомічні аномалії, які призводять до появи хронічного інфекційного процесу та застою сечі
Де утворюються камені ?
Камені утворюються в збірних трубочках та переміщуються в чашечки, ниркову миску та сечовід.
Цікавим є те, що у чоловіків здебільшого зустрічаються кальційвмісні камені (оксалати кальцію, фосфати кальцію, змішані). З ряду причин жінки є більш схильними до розвитку інфекційних процесів в сечовивідних шляхах, отже найбільш часто відмічаються інфекційні камені (струвітні, фосфатно-амонієво-магнієві). Здатність до утворення цистинових каменів передається по аутосомно-рецесивному типу.
У багатьох випадках наявність каменя в чашечці нирки не викликає обструктивних явищ, що, в свою чергу, характеризується відсутністю будь-якої клінічної картини. Як правило, камені з такою локалізацією виявляються випадково, при проведенні низки обстежень (радіографічні дослідження) з приводу інших захворювань, або при проходженні профілактичних оглядів.
Зупиняючись на клінічних проявах захворювання, коротко можна описати типові скарги, які виникають у хворих на СКХ з наявністю каменя в нирковій мисці (наявний обструктивний елемент).
Обструкція на рівні мисково-сечовідного сегмента (місце переходу ниркової миски в сечовід) викликає гострий постійний біль, переймоподібний біль з локалізацією в боці або косто-вертебральному куті. Біль, в свою чергу, пов’язаний з рухом хворого та може супроводжуватись нудотою та блювотою.
Діагностика уролітіазу ґрунтується, в першу чергу, на даних анамнезу, об’єктивного обстеження, лабораторного, ультразвукового, рентгенологічного та радіологічного досліджень. Найбільш виражена болючість спостерігається під час приступу ниркової коліки. Сам по собі сечовід є безболісним навіть при наявності у ньому каменя, лише при приєднанні запального процесу (уретриту) може визначатись незначна болючість в місцях фізіологічних звужень сечоводу.
Для хворих на СКХ характерним є наявність мікро або макрогематурії (наявність крові в сечі), проте вищеназвані зміни в аналізі сечі можуть не завжди зустрічатись у цієї групи хворих. Піурія може спостерігатись при відсутності інфекції.
Визначаючи рН сечі, можна зорієнтуватись, якого характеру камінь, наприклад кисла сеча (рН < 5,5) спостерігається у хворих з каменями, утвореними сечовою кислотою, тоді як значення рН на рівні 8 свідчить про наявність інфекційного каменя. Окрім того, обов’язковим є посів сечі на флору з чутливістю до антибіотиків.
Серед інструментальних методів дослідження слід відмітити: радіоізотопну реографію, екскреторну реографію, динамічна реносцинтіграфію, хромоцистоскопія (методи, які дозволяють визначити функціональний стан нирок). Досить важливу роль у розпізнаванні нефролітіазу відіграє рентгенологічне дослідження. Проте лише 90% всіх каменів є рентген контрастними. Камені , які повністю складаються з сечової кислоти, зазвичай неконтрастні та невидимі на оглядових рентгенограмах в проекції живота.
Екскреторна урографія виконується всім хворим з підозрою на наявність каменя нирки, за винятком тих пацієнтів, у яких є алергічна реакція на введення контрастного препарату.
Основні методи лікування при СКХ
При проведенні пероральної лужної терапії камені, які складаються тільки з сечової кислоти, майже завжди можуть бути розчиненими. Проте більшість каменів іншого мінерального складу, та в ряді випадків уратні камені, не завжди піддаються літолітичній терапії. Ось чому медикаментозне лікування зводиться найчастіше до спазмолітичної та діуретичної терапії, з ціллю зменшення болю, полегшення самостійного відходження каменя із сечоводу.
Приблизно 95% усіх каменів розмірами до 0,5 см . відходять самостійно ( для полегшення цього процесу проводиться низка таких заходів як водне навантаження, з наступним посиленим ходінням, прийом спазмолітиків та діуретиків (баралгін, но-шпа, авісан, фуросемід).
При наявності каменів розміром від 0,5 до 1 см ., а ряді випадків і до 2 см . застосовують екстракорпоральну – ультразвукову літотрипсію (ЕУХЛ), та ряд інструментальних методів лікування, серед яких - проведення уретерориноскопії (УРС), з ціллю виявлення та подальшого видалення (літоектракція) (при допомозі спеціальних інструментів у вигляді корзинки або петлі).
Останнім часом крім застосування вище згаданого методу застосовується інтракорпоральне дроблення каменів сечоводу за допомогою введених в нього через уретроскоп спеціальних електродів.
При наявних каменях порожнистої системи, або верхніх відділів сечоводу, стали можливими дроблення та екстракція їх через проведений пункційний доступ в порожнисту систему нирки під ультразвуковим або рентгено-телевізійним контролем.
У недалекому минулому застосовувалась операція «роз’єднуючи нирку», яку називали анатрофічна нефролітотомія. Проте на сьогодні, внаслідок інтенсивного росту та розвитку медичних технологій, в якості альтернативних методів лікування застосовуються різні комбінації перкутанного видалення каменів та (ЕУХЛ).
Основними показами до хірургічного видалення каменя є:
- Обструкція з прогресуючим пошкодженням нирки
- Рецидивуючі інфекції в сечових шляхах.
- Постійні болі
- Рецидивуюча макрогематурія
Кораловидні камені – отримали свою назву внаслідок того, що більшість цих каменів обумовлені інфекцією та складаються з амонія та фосфату магнія (струвіта), а також фосфату кальцію. Ці мінерали приціпітують на матриксну «форму» мисково-чашкової системи, яка має кораловидну конфігурацію. Провідною патологічною ланкою у таких хворих є хронічне підлуження сечі, яке розвивається в результаті уреазоутворюючих мікроорганізмів в сечі. Утворення більшості кораловидних каменів пов’язано з наявністю інфекції, проте камені сечової кислоти та цистинові камені також можуть мати кораловидну конфігурацію. Проте камені, які зустрічаються найбільш часто (оксалати та фосфати кальцію), рідко досягають великих розмірів та, як правило, не мають коралоподібної форми.
4. Гемодіаліз (пояснення вчителя, бесіда, роботиа з підручником)
Гемодіаліз (грец. αἷμα — кров та грец. διάλυσις — розклад) — один з методів позаниркового очищення крові.
Загальні відомості:
Метод заснований на принципі дифузії та конвекції речовин з малою та середньою молекулярною масою через напівпроникну мембрану, що дозволяє видалити з крові токсичні речовини та продукти метаболізму. Необхідність у гемодіалізі виникає при важких захворюваннях нирок, або при надходженні у кров великої кількості токсинів. Метод застосовують коли швидкість клубочкової фільтрації нирок знижується до 15 — 10 мл/хв, концентрація сечовини у крові перевищує 30 ммоль/л, креатину — більше 700 мкмоль/л, також коли у хворих спостерігаються гіперкаліємія, метаболічний ацидоз, тощо.
Апарат штучна нирка.
Необхідність проведення гемодіалізу встановлюється лікарями в залежності від діагнозу та стану пацієнта. Основними показаннями до проведення гемодіалізу є:
- гостра та хронічна ниркова недостатність;
- отруєння деякими речовинами (які можуть бути видалені діалізом);
- передозування лікарських препаратів;
- важкі порушення електролітного складу крові.
При хронічних захворюваннях нирок гемодіаліз починають проводити, коли ниркова недостатність не піддається консервативній терапії та переходить у термінальну стадію (виникають симптоми уремічної інтоксикації).
Метод протипоказаний при наявності злоякісних пухлин, органічних розладах психіки, деяких інфекціях, гемофілії.
Гемодіаліз проводять за допомогою апарату штучної нирки. Апарат складається з наступних компонентів: прилад для подачі крові, прилад для приготування та подачі діалізуючого розчину, монітор, діалізатор. Найважливішу функцію виконує діалізатор. Він містить напівпроникну мембрану на основі целюлози або штучних полімерів. Мембрана має площу від 0,2 до 2 м² , товщину 8, 11, 15 або 30 мкм, діаметр пор від 0,5 до 5 нм. Вона розділяє внутрішній простір діалізатора на дві частини (для крові та розчину), кожна з яких має свій вхід та вихід. Кров забирається з судин хворого потрапляє у діалізатор і знаходиться по один бік мембрани, по інший бік знаходиться розчин, який по електролітному складу подібний до складу крові. Шляхом дифузії у бік меншої концентрації через мембрану видаляються речовини з невеликою молекулярною масою (електроліти, сечовина, креатинін, сечова кислота тощо). Шляхом ультрафільтрації видаляється надлишок води та речовини з великою молекулярною масою (до 30000). Очищена кров повертається до судин хворого.
Перед проведенням процедури апарат штучної нирки промивають, стерилізують, приєднують каністру з концентратом солей, діалізатор приєднують до пацієнта, в систему вводять гепарин для запобігання згортання крові. До хворого апарат може приєднуватись вено-венозним або артеріовенозним шляхом. При необхідності багаторазового використання пацієнту імплантують зовнішній артеріовенозний шунт. За допомогою монітору здійснюють контроль та регуляцію хімічного складу, рН, тиску крові в апараті тощо. Безпеку пацієнта забезпечують спеціальні пристрої, які захищають його від повітряної емболії, надлишкової ультрафільтрації, бактеріального забруднення. Тривалість гемодіаліза 5 — 6 годин.
Найбільш частими ускладненнями гемодіалізу є артеріальна гіпотензія, м'язові спазми, нудота та блювота. Артеріальна гіпотензія частіше за все обумовлена дуже швидкою ультрафільтрацією але може бути обумовлена іншими причинами (серцева недостатність, низький вміст натрію у розчині, септіцемії, тромбоемболії тощо). М'язові спазми часто виникають внаслідок дегідратації, але їх легко усунути ін'єкцією 40—60 мл 40% розчину глюкози, 20 мл 10% розчину глюконата кальція або 20—30 мл 10% розчину натрію хлориду. Нудота та блювота можуть бути пов'язані з уремією або артеріальною гіпотензією.
Іноді спостерігається алергічна реакція на етиленоксид, яким стерилізують діалізатори. Ознаками є головний біль, розлади дихання, набряк обличча, тощо.
До небезпечних ускладнень відносять гемоліз, який є наслідком перегріву або гіпотонії розчину, механічної травми крові несправним насосом, забруднення розчину хлораміном, нітратами, рідше формаліном.
ГЕМОЛІЗ (лат. haemolysis < грец. haima — кров + lysis — розклад, руйнування, розчинення) — процес ушкодження еритроцитів, при якому гемоглобін виходить у навколишнє середовище.
V. Узагальнення та систематизація знань. Відповідь на проблемне запитання.
VІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання.
VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
_____________________________________________________________________
Лабораторна робота № 1.
Тема. Визначення деяких органічних речовин та їхніх властивостей.
Мета. Довести наявність у біологічних об’єктах жирів і вуглеводів та дослідити їх властивості.
Обладнання: штатив з пробірками, піпетки, рослинна олія, спирт, ефір, крохмаль, вода, ацетон, йод.
Це треба знати.
Органічні речовини клітини: білки, ліпіди, вуглеводи, нуклеїнові кислоти, АТФ.
Органічні речовини – це сполуки Карбону з іншими елементами; у природі утворюються в клітинах живих організмів; мають відносно велику молекулярну масу, високу енергоємність; переважно горючі; властивості визначаються не тільки складом та масою, а й просторовим розташуванням елементів.
Хімічний склад вуглеводів відповідає формулі (CH2O)n, де n дорівнює трьом та більше. Але існують вуглеводи, у яких співвідношення вказаних у формулі хімічних елементів інше. Вуглеводи поділяють на три основні класи:
1. Моносахариди, або прості цукри, залежно від кількості атомів Карбону, поділяють на тріози ( 3 атоми ), тетрози (4), пентози (5), гексози (6) і так далі до декоз (10). У природі найпоширеніші гексози, а саме глюкоза і фруктоза. Серед пентоз важливе значення мають рибоза і дезоксирибоза.
2. Олігосахариди – сполуки, в яких кілька залишків молекул моносахаридів з’єднані між собою ковалентними зв’язками. Найпоширенішими є дисахариди, наприклад, сахароза (буряковий цукор) і мальтоза.
3. Полісахариди – вуглеводи полімерної будови, до складу яких входить більше десяти полімерів. До складу тіла живих організмів входять різні полісахариди, найважливішими з яких є крохмаль, целюлоза й хітин.
а) Крохмаль являє собою суміш двох близьких полісахаридів – амілози й амілопектину з емпіричною формулою (C6H10O5)n. Молекула крохмалю складається з великої кількості залишків глюкози. Крохмаль нерозчинний у воді, утворює в ній колоїдні суспензії, а в гарячій воді утворює крохмальний клейстер. Якісною реакцією на крохмаль є реакція з йодом. Під час взаємодії крохмалю з йодом утворюються нестійкі сполуки, забарвлені у синій колір. При кип’ятінні крохмального клейстеру з мінеральною кислотою крохмаль кристалізується до глюкози. При охолодженні сполуки знову руйнуються.
б) Целюлоза – полісахарид лінійної будови. У чистому вигляді це біла волокниста речовина без запаху й смаку, нерозчинна у воді, ефірі, спирті, не дає реакції на йод.
в) Жири (тригліцериди) – складні органічні сполуки триатомного спирту гліцерину й жирних кислот; вони розчиняються в неполярних органічних розчинниках (ефірі, бензині, бензолі, хлороформі, ацетоні). Усі жири легші за воду, практично у ній не розчиняються, однак можуть утворювати стійкі емульсії. Емульсія – це непрозора рідина, в якій крапельки жиру знаходяться у розпиленому стані.
Хід роботи
1. Виявлення полісахарида крохмалю за допомогою реакції з йодом (якісна реакція на крохмаль).
У пробірку з 2 мл. 0,1%-го розчину крохмалю додайте декілька крапель йоду. Вміст пробірки перемішайте. Що спостерігаєте?..........................................................
………………………………………………………………………………………………
Суміш нагрійте. Як змінилося забарвлення? ……………………………………….. ……………………………………………………………………………………………….
Остудіть пробірку. Що спостерігається? …………………………………………...
……………………………………………………………………………………………….
2. Вивчення розчинності ліпідів.
У три пробірки помістіть по 0,2 – 0,3 мл. Рослинної олії, потім у першу пробірку долийте 5 мл. Води, у другу – 5 мл. Спирту, у третю – 5 мл. Хлороформу( ефіру). Вміст усіх пробок струсніть.
Що спостерігається у першій пробірці?........................................................................
……………………………………………………………………………………………….
У другій?.........................................................................................................................
………………………………………………………………………………………………
У третій?.........................................................................................................................
……………………………………………………………………………………………….
Висновок.
а) Дайте відповідь на питання тесту.
1. Вкажіть, у якій речовині розчиняються ліпіди:
а) вода; б) олія; в)спирт; г)ефір.
2. Вкажіть назву полісахариду, що міститься в стінках рослинних клітин:
а)целюлоза; б)глікоген; в)глюкоза; г)хітин.
3. Вкажіть назву речовини, що є полісахаридом:
а) клітковина; б)глюкоза; в)фруктоза; г)сахароза.
4. Вкажіть назви пентоз, найважливіших для організму людини:
а) ксилоза; б) мальтоза; в) рибоза, дезоксирибоза; г) арабіноза.
5. Полісахариди на підготовчому етапі травлення розщеплюються до…
а) жирних кислот; б) амінокислот; в) гліцерину; г) глюкози.
6. Ліпіди - це
а) високомолекулярні сполуки, розчинні у воді та речовинах, що складаються з неполярних молекул;
б) високомолекулярні сполуки, нерозчинні у воді, але розчинні у речовинах, що складаються з полярних молекул;
в) низькомолекулярні сполуки, нерозчинні у воді, але розчинні у речовинах, що складаються з неполярних молекул;
г) високомолекулярні сполуки, нерозчинні у воді, але розчинні у речовинах, що складаються з неполярних молекул;
б) Верблюди під час переходу через безводну пустелю можуть обійтися без води 10-12 днів. Ведмеді, бабаки та інші тварини під час сплячки не п’ють понад два місяці. Як на цей час вони забезпечують клітини водою?............................................................
……………………………………………………………………………………………….
……………………………………………………………………………………………….
Тема. Мітотичний поділ клітин.
Мета. На препараті корінця цибулі спостерігати фази мітотичного поділу; навчитися розрізняти фази мітозу у рослинних клітинах; на прикладі мітозу переконатися в універсальній здатності клітин зберігати сталість числа хромосом.
Обладнання: мікроскоп, постійні мікропрепарати мітотичного поділу клітин кореня цибулі.
Це треба знати.
Здатність до поділу – найважливіша властивість клітин. У 1858 р. німецький вчений Р.Вірхов стверджував, що клітина може виникнути тільки з попередньої клітини в результаті її поділу. Процес поділу клітин лежить в основі розмноження та індивідуального розвитку організмів.
Основний спосіб поділу еукаріотичних клітин – мітоз. Період існування клітини від початку одного поділу до наступного або ж від початку останнього поділу клітини до її загибелі називають клітинним циклом. Він складається з періоду поділу клітини і проміжку між двома поділами (інтерфази).
Інтерфаза – період між двома послідовними поділами клітини. В інтерфазі розрізняють періоди і відбуваються процеси:
1) пресинтетичний – синтез РНК і білків, які необхідні для утворення клітинних структур, накопичення енергії;
2) синтетичний – синтез ДНК і реплікація хромосомних структур (до кінця періоду вміст ДНК подвоюється), продовжується синтез РНК і білків;
3) підготовка до мітозу: ДНК вже не синтезується, відбувається нагромадження енергії і триває синтез РНК і білків, переважно ядерних.
У період інтерфази у клітинах корінця цибулі за допомогою світлового мікроскопа можна бачити в округлих ядрах одно-два ядерця й дрібні глибки хроматину.
Мітоз (М – фаза) – складний поділ ядра, що забезпечує тотожний розподіл генетичного матеріалу між дочірніми клітинами. Мітоз – це безперервний процес, але для зручності вивчення його поділяють на 4 фази в залежності від того, як виглядають на цей час хромосоми у світловому мікроскопі:
1. Профаза (найдовша) – спіралізація хромосом, можна бачити тонкі (на ранній стадіях) або товсті й короткі (на пізній) нитки хромосом. До кінця профази ядерця та ядерна оболонка зникають.
2. Метафаза (стадія підготовки до поділу). Завершується утворення мітотичного веретена, тобто каркаса з мікротрубочок, можна побачити тонкі нитки веретена. Хромосоми розташовуються у площині екватора. Хромосоми з’єднані в цей час тільки в області центромер, тому мають Х – подібну форму.
3. Анафаза (найкоротша). Центромери діляться. Хроматиди розходяться до полюсів. Біля кожного полюса збирається диплоїдний набір хромосом.
4. Телофаза. Деспіралізація хромосом. Формування ядерця і ядерної мембрани. Поділ цитоплазми шляхом перетяжки (у тварин) або утворення перетинки у центрі клітини (у рослин).
Хід роботи
1. Розгляньте постійний мікропрепарат корінця цибулі під мікроскопом. Переміщаючи мікропрепарат, знайдіть клітини, що діляться на різних стадіях мітозу. Порівняйте побачене з малюнками і таблицями.
2. Замалюйте інтерфазну клітину й клітини на різних стадіях мітотичного циклу. Підпишіть назви стадій мітозу.
А Б В Г Д
А……………………………………………………..
Б……………………………………………………..
В……………………………………………………..
Г…………………………………………………….
Д……………………………………………………..
Висновок.
а) Дайте відповідь на питання тесту.
1. Установіть послідовність подій клітинного циклу, починаючи з інтерфази:
А) формування ядерної оболонки,
Б) розхожденння дочірних хромосом до полюсів клітини,
В) прикріплення ниток веретена поділу до центромер хромосом,
Г) спіралізація хромосом,
Д) синтез органічних речовин, поділ клітинних органоїдів,
Е) поділ цитоплазми.
……………………………………………………………………………..
2. Ядерце приймає участь у:
а) енергетичному обміні, б) синтезі рибосом,
в) організації поділу клітини, г) транспорті синтезованих у клітині речовин.
3. Найбільш тривалою стадією 4. Скільки хроматид містить пара гомологіч-
у клітинному циклі є: них хромосом у метафазі мітозу?
а) інтерфаза; а) 4
б) профаза; б) 2
в) метафаза; в) 8
г) телофаза. г) 1
5. Мітоз не забезпечує:
а) утворення клітин шкіри людини,
б) збереження постійного для виду числа хромосом,
в) генетичного різноманіття видів,
г) нестатевого розмноження.
в) генетичного різноманіття видів,
г) нестатевого розмноження.
6. При мітозі поділ цитоплазми клітини 7 . Подвоєння хромосом здійснюється у: здійснюється у:
а) інтерфазі, б) профазі, а) інтерфазі, б) профазі,
а) інтерфазі, б) профазі, а) інтерфазі, б) профазі,
в) метафазі, г) телофазі. в) метафазі, г) телофазі.
б). У чому полягає біологічне значення мітозу?
в). Яким чином забезпечується рівномірний поділ між дочірніми клітинами структур, що передають спадкову інформацію?
……………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….
Немає коментарів:
Дописати коментар