Виховна година
Не плач, коли життя
жорстоке
___________________________________________________________________
Виховний захід"Бережіть природу"
На сцене сказочный лес, декорации. Вход на сцену закрыт искусственными ветками, которые держат в руках ребята, создавая впечатление зарослей. По направлению к «лесу» идёт группа учащихся-туристов во главе с учителем ( роль учителя исполняет ученик), поют песню «Вместе весело шагать…». Песня прерывается.
Учитель.
Дальше, милые друзья,
С песней нам идти нельзя!
Ученики:
1. Интересно, почему же?
2. Не закончили к тому же.
Учитель:
Песня нас простит пока.
Допоём наверняка.
Лес – хозяин перед нами,
Машет длинными ветвями.
Нас приветствует, возможно.
Тихо так и осторожно.
И красиво всё, как в сказке.
И какие всюду краски!
Вон, смотрите, чудо – ёлка…
Ученик:
3. И колючие иголки.
4. Белка там живёт ручная
Да затейница какая.
5. Белка песенки поёт
Да орешки всё грызёт.
(Дети смеются).
Учитель:
Ни к чему тут ох и ах,
С вами мы сейчас в гостях.
Должен гость, как говорится,
Хозяину да поклониться.
Ученик:
6. Может, раньше так и было,
Но теперь всё изменилось.
7. Песни все в лесу поют,
Отдыхают, устают.
8. Жгут костры, шумят, играют.
Ломят, ловят и стреляют.
Учитель:
Есть ведь рознь игре игра,
И на всё – то есть пора!
Как же мне вас научить,
Как же мне вам объяснить,
Что не только мы живые,
Что есть жители лесные.
Над землёй и под водой
Тоже есть объект живой.
( В это время на сцене из старого пня – домика вылезает человечек с бородой).
Человечек
Это кто грохочет там?
Это что за та-ра-рам?
Чай, у вас не дискотека,
Что шумите, человеки?
(Дети замирают от неожиданности и недоумения.)
Ученик (испугано):
9. Это что за домовой?
Человечек:
Я, ребятушки, лесной.
Слышал я беседы ваши.
Нету песен ваших краше.
Только вот какое дело,
Скажу, может, неумело.
В лес войти – то не напасть,
Кабы в лесу – то не пропасть.
Тропки всякие бывают.
Кое – кто и пропадает.
На болоте – говорушки,
Хладнокровные лягушки.
Там живут в болотной давке
Ненасытные пиявки.
Гром и молния глумится,
Так легко и заблудиться.
Тучи, ветер зашумел,
Лес зелёный загудел.
Страшно…страшно… Ой-ой-ой!!!
( Выходят Фаунистика и Флористика а с ними учащиеся в костюмах различных животных).
Фаунистика и Флористика:
Что ты делаешь, лесной?
Уж не спишь и не зеваешь.
Ты кого это пугаешь?
Если ведь идут дожди-
Урожая, значит, жди.
Ветер по лесу гуляет?
Он баюкает, ласкает.
Есть, конечно, и болото,
Только как же без него – то?
Озеро да камыши,
Колокольчик для души.
Ну, подумаешь, лягушки, -
Это ведь твои подружки.
И пиявки нам нужны,
Все по-своему важны!
Ну – ка, чащи, расступитесь!
Ну – ка, ветки, расплетитесь!
В гости к нам пришли друзья –
Так друзей встречать нельзя!
Дети мы одной земли,
Чтоб понять это могли,
Вместе надо нам собраться,
Обсудить, да не ругаться.
Позабыть обиды, боль.
Проходите, хлеб да соль.
( Ребята разводят ветки, и группа туристов проходит на сцену).
Ученики:
1. Кто вы?
2. Сказка?
3. Чудо?
4. Мистика.
Фаунистика и Флористика: (представляясь)
Фаунистика. Флористика.
Мышка:
Для вас – обычные науки.
Ученик:
5. Вот это да, вот это штука.
Зайчик:
Для нас – обычные принцессы.
Ученик:
6. Я упаду сейчас от стресса.
Учитель:
Не надо падать, восклицать,
Сейчас нам лучше помолчать.
Фаунистика:
Как много есть наук на свете.
О них немало знают дети.
Конечно, знают и меня.
И я зову к себе, маня.
Я изучаю рыб и птиц,
Их речь, количество яиц,
Млекопитающих и змей,
Моллюсков, пауков, червей.
Животных мира своего
Я знаю всех до одного.
Флористика:
Вам кое – что хочу сказать
И вы должны меня понять.
Сегодня на своём пути
Вы многих сможете найти.
Они расскажут о своём
И мы, поверьте, их поймём.
Милости просим, не стесняйтесь
И ничему не удивляйтесь.
( Выходят мышь и заяц).
Мышь:
Ничегошеньки не знаем.
Заяц:
Мы вас так не пропускаем.
Мышь:
Ну – ка, милые ребятки,
Заяц:
Отгадайте – ка загадки.
( И туристы, и зрители отгадывают загадки.)
1. Кто в воде под мостиком
Так виляет хвостиком? (рыба).
2. Через море – океан
Мчится чудо – великан. (кит).
3. Когда я чёрен –
Куслив и задорен.
А лишь покраснею-
Так присмирею. (рак).
4. Тку без нитей и без рук,
А зовут меня… (паук).
5. Выпуча глаза сидит
Интересно говорит:
Я не птица, не зверюшка,
Я зелёная… (лягушка).
6. В жаркий день да и в грозу
На себе свой дом несу. ( улитка).
7. Гудит мохнатеньким,
Летит за сладеньким. (пчела).
8. Не зверь, не птица,
А нос как спица. (комар)
9. Хвост с узорами,
Шпаги со шпорами,
Песни распевает,
Время считает. (петух).
10. В одежде богатой,
Сам слеповатый.
Живёт без оконца,
Не видит солнца. (крот).
Мышь:
Отгадали. Молодцы!
Ученик:
7. Боже мой, летят скворцы!.
( Звучит запись песни: « День добрый, леса и поля…» В это время дети из-за кулис выпускают оригами, на ниточках прикреплённые к потолку – птички вылетают).
Ученик:
8. Разные здесь птицы есть,
Вот какой ты, чудо – лес.
Лебедь:
А скажите – ка нам, люди,
Если в тягость вам не будет?
Много ль знаете о нас?
Ученики:
9. Ну, конечно, сей же час.
1. Барабанят по ветвям
Дятлы. Трель то тут, то там.
Древоточцев – муравьёв
Добывают из стволов.
2. Сжатый клюв, он горд и длин.
Императорский пингвин.
Резко выпрыгнет на лёд,
Здесь же медленно идёт.
3. Отличается умом-
Попугай, конечно, он.
Человеку подражая,
Он слова запоминает.
Хоть не может рассуждать,
Знает что и где сказать.
4. Жемчужины среди пернатых.
Их перья красками богаты.
Летит вперёд, потом назад,
Их уловить не может взгляд.
Сама цветок в цветке сидишь-
Колибри – эльф, франт и малыш.
5. Пример и как особый дар
Дружность голубиных пар.
Очаг семейный свят для них-
Гнездо их – только для двоих.
6. Чистотой и ясностью звучания
Днём и ночью поражает соловей.
Трелями мелодии сменяются,
В дом родимый хочется скорей.
7. Курлыканьем так оглушают дали,
Собравшись серым клином, журавли.
Они бы нам о многом рассказали,
Если б, конечно, говорить могли.
Лебедь: Вы много знаете о птицах.
Но здесь прошу остановиться.
Вы о их бедах тоже знаете.
Так почему не помогаете?
Кормушки где и где скворечники?
Нас истребляете по-прежнему.
Страшна для лебедя охота.
И льётся кровь из-за кого-то.
(песня Е.Мартынова «Над землёй летели лебеди»).
Ученик:
8. Кругом вода, вода везде.
Кто у воды живёт, в воде?
Не только лебедь, рак и щука.
Довольно тонкая наука.
(Танец и песня «Водяного»)
Лягушка:
Вот какой ты, водяной?
«Поговорил бы кто со мной.
Внутри меня водица…»
Пора этим гордиться!
В каждой клеточке живой
Всё заполнено водой.
Без воды деревья вянут,
У зверят домов не станет.
Лично мне, так без воды
Ни туды и ни сюды.
Я – зелёная лягушка,
Кумка – ква-ква-ква-квакушка.
В старину, не надо смеха,
Пользовалась я успехом.
Нас побольше собирали,
Всех нас в ёмкость опускали.
И поверьте, мы легко
Охлаждали молоко.
Обо мне стихи писали,
Даже сказки сочиняли.
Так что я – герой известный.
Убедила?
Ученики: (все:)
Ну, конечно.
9. Пиявки разные бывают.
Одни, конечно, нападают.
Они имеют и глаза,
Но для болезней – ух, гроза!
С давних времён и до ныне
Используют их в медицине.
1. В водах моллюски живущие
Камень и древо грызущие,
Хоть сейчас, хоть в первом веке
Жемчуг дарят человеку.
2. Сердца три и много ножек
У известных осьминожек.
А краска «сепия» коричневых тонов
Употребляется в течении веков.
3. Чтоб роговица не мутнела,
Чтоб кожа только хорошела,
Использовали, как хотели,
Кость каракатицы умело.
Ею и раны заживляли,
И пломбы белые вставляли.
Золотая рыбка:
Рыбы морские, рыбы речные,
Чёрные, белые и золотые…
Я вас, конечно, всех удивила,
Рыба немая заговорила.
Воду не смейте нам загрязнять!
Нам совершенно нечем дышать!
4. Есть среди вас самые разные:
Донные, костные, иглообразные.
Молот, белуга, вомер, гурами,
Плотва, сазан, окунь стеклянный.
Все водоёмы они очищают,
Их заболачивание предотвращают.
5. Кит есть и дельфин в воде,
Помогающий в беде.
Большие умницы дельфины,
Выныривая из глубин,
Людей из водной бездны дерзкой
Вытаскивают на поверхность.
6. Мы знаем кинофильм о Вилли-
С касаткой многие дружили.
И песня есть одна у нас,
Как человек дельфина спас.
( звучит песня:)
Затихает в море шторм. /3р.
Замирает в море стон. /3р.
И на берег из глубин
Ша-лу-ла-лу-ла…
Морем выброшен дельфин
О-е-е-е.
Пролежал он там всю ночь. /3р.
Некому ему помочь. /3р.
До воды не далеко
Ша-лу-ла-лу-ла…
Но добраться нелегко
О-е-е-е.
Но пришел вдруг человек, /3р.
Он дельфину друг навек. /3р.
Он помог ему в беде
Ша-лу-ла-лу-ла…
И отнёс его к воде
О-е-е-е..
Фаунистика
Очень часто младший брат
Людям всем помочь был рад.
Вот собаку человек
Приручил к себе навек.
Молоко корова даст -
Для здоровья – высший класс.
Все животные важны,
В нашей жизни так нужны.
Из фауны – и боль и страх
Почти исчез тюлень – монах.
В международной Красной книге –
Зубры, шимпанзе, гориллы,
Выхухоль, орангутан,
Тигр, носорог, кулан.
В Красной книге Украины
Горностай, коты лесные,
Нетопырь кажановидный.
Ёж ушастый, афалина.
А слонов, все это знают,
Из – за костей убивают.
А в неволе как им тесно!
Нам же это интересно.
(Песня о розовом слоне.):
Где бао-бабы вышли на склон,
Жил на поляне розовый слон.
Может и был он чуточку сер,
Обувь носил он сотый размер.
Но наступили дни перемен,
Хитрый охотник взял его в плен,
И в зоопарке пасмурным днём
Стал он обычным серым слоном.
Звери смеются, шутят о нём:
Ай, да красавчик – серый, как дом.
Слон улыбнулся, слон им простил,
Но почемуто слон загрустил.
Добрый мой слоник, ты извини,
В жизни бывают серые дни.
Может, случайно как-то во сне
Ты прислонился к серой стене.
Милый мой слоник, ты извини,
В жизни бывают разные дни.
Скоро подарит солнце рассвет
Выкрасит кожу в розовый цвет.
Выходит «берёзка»:
Сожжена берёзовая роща,
Чья – то сигарета помогла…
Не шептаться листьям её больше.
Страшно как. Теперь она нема.
И стоят деревья обгорелые
В дымно – неуютной пустоте.
Как они трещали, как горели
В белой, непорочной чистоте.
Ель:
Неужто в вас не шевельнётся жалость?
Поверьте, что и нам досталось.
Ведь каждый, каждый новый год
Нам слёзы и печаль несёт.
Ива:
Не зря роняет свои слёзы ива-
Ведь и она уже не так красива!
Зачем вы поламали её ветки?
Ради забавы. Эх вы, детки, детки!
Подснежники:
Растоптаны и вырваны с корнями
И на дороге брошены мы вами.
А, помните, вы нами восхищались,
Когда мы вдруг в лесу вам повстречались?
Мы вам кричим, чтоб вы понять могли-
Мы исчезаем ведь с лица земли.
Когда-нибудь охватит ужас вас,
Что ваши дети не увидят нас.
Флористика:
Три клада у природы есть:
Воздух, земля и вода.
И всех их благ не перечесть,
А если вдруг пришла беда?
Вдруг порохом пропахший век
Вам крикнет: «Слушай, человек!
Открой глаза свои и уши
Послушай, человек, послушай!
Неистово любя природу,
Хоть иногда её жалей.
В увеселительных походах
Не растопчи её полей.
В вокзальной сутолоке века
Ты оценить её спеши:
Она – живой и добрый лекарь,
Она – союзница души.
Не жги её напропалую
И не исчерпывай до дна.
И помни истину простую:
Нас много, а она одна.
Вода, земля и небосвод.
Терпи, о человек, и зной, и стужу.
Пускай и град по крышам бьёт –
Природе даже град зачем – то нужен.
Не нарушай, всесильный человече,
Союз, что их гармонией помечен!
Чтоб жизнь твоя не обратилась в ад.
Ты не хозяин! Ты – природе брат!
О, как природа – мать терпима и добра,
Но чтоб её лихая участь не настигла,
Давайте сохраним на стрежнях осетра,
Казарку в небесах, в таёжных дебрях тигра.
Давайте сохраним, нам жить в одном кругу,
Кувшинку на реке, ромашку на лугу.
Ученики:
7. Сегодня день прошел недаром,
Мы с вами пели под гитару.
8. Средь этих сказочных картин
Язык для всех нас был один.
9. Мы главное понять смогли,
Что дети мы одной земли.
1. Галки, страусы, сороки,
Тигры, носороги, волки.
2. Муравьи, слоны, лягушки,
Попугаи – говорушки.
3. Шимпанзе, стрижи, пингвины,
Крокодилы и дельфины.
4. Раки, пауки, севрюга,
Кобра, кашалот, белуга.
5. Адиатум венерин волос,
Подорожника лист и колос.
6. Эдельвейс, колокольчик, подснежник
И бессмертник, и ландыш нежный.
7. Васелёк под вечерней росой.
А ещё мы стобой… мы с тобой.
8. И дружбу нашу не разнять-
Любить, лелеять, охранять.
9. Кому шипеть, кому мычать,
Кому почеловечней стать.
1. Понять же надо лишь одно :
Нам дважды жить не суждено.
2. И так нам надо жизнь прожить –
Не ненавидеть, а любить.
3. Делать добро, забыть о зле-
И будет счастье на земле.
4. Мы заявляем миру, народу:
Храните, храните, храните природу:
Горы, озёра, реки, пруды.
Ростите деревья, парки, сады.
Учитель:
Большое зло есть у большой природы,
Оно преследует её из века в век.
Зло разрушает воздух, почву, воды,
И имя злу одно – ты, человек.
Огромное добро есть у природы –
Бежит слеза из-под прикрытых век.
Добро желает мира и свободы,
И имя тоже у добра есть – человек.
Владеешь ты мышлением и речью,
Сложнейший механизм - творца венец.
Так перестань же быть бесчеловечным,
Одним добром останься, наконец.
Тебя в тени берёзка приютила,
Когда усталый плёлся ты домой.
А через день ей ветки жгли, рубили,
Рубил твой друг. Ты не сказал: «Постой!»
Азарт, охота - вот, что тебе главное.
Только что могу теперь сказать?
Кровь – и только тело бездыханное,
А быть может, это чья-то мать.
И детёныши замёрзли недогретые,
Не услышали последнего «баю»,
Оборвал ты жизнь их недопетую,
А они не посягали на твою.
Я кричу, я не могу иначе,
Вслух об этом надо говорить.
Плачешь, сердце, хорошо, что плачешь,
Можно всё исправить, может быть.
От природы ты себя не спрячешь.
Душу свою настежь распахни.
С ней ты посмеёшься и поплачешь.
Ты в глаза ей только загляни!.
Фаунистика и Флористика:
Ну, а мы - и фауна, и флора
Видеть вас и рады и готовы
В водах светового океана,
В джунглях, где слоны и павианы,
И почти в безжизненной пустыне,
В книге, и в стихе, и на картине.
Только, ради Бога, не губите,
Братьев наших меньших берегите.
Берегите, люди, берегите,
Голубя в сияющем зените.
Ястреба, парящего над полем,
Ясный месяц над речным покоем.
Бабочку на стебле повилики,
На тропинке солнечные блики.
На камнях играющего краба,
Над пустыней тень от бао-баба.
Ласточку, мелькающую в жите,
Берегите, люди, берегите.
Чудо песен, городов и весей,
Мрак глубин и волю поднебесий.
Откровение земли и неба.
Сладость жизни, молока и хлеба.
Всех судеб связующие нити
Берегите, люди, берегите.
(Сказочные герои уходят за кулисы, а туристы выходят из « леса», все поют):
А теперь пусть в лесу станет тише,
Тишину эту надо беречь.
До свидания, зайчики, мышки,
До свиданья, до новых встреч.
-----------------------------
Тема. Посланці весни зеленокосої.
Мета. Поглибити знання учнiв з бiологiї про
особливостi будови представникiв класу Однодольнi, їх поширення та значення у
природi й життi людини на прикладi первоцвітів; познайомити учнiв з
первоцвiтами, чому необхiдно берегти й охороняти їх; виховувати любов до
природи, до всього живого, бажання берегти й охороняти первоцвiти, розвивати
почуття прекрасного; логiчне мислення, увагу, пам’ять, пiзнавальний iнтерес;
удосконалювати вмiння працювати з додатковою лiтературою, готувати стислi
повiдомлення; виховувати бережливе ставлення до рослин Червоної книги; формувати
культуру поведiнки в природi, музеї.
Обладнання: кольоровi фотографії
рослин-первоцвiтiв, плакати, Червона книга, виставка дитячих малюнкiв на
тему «Первоцвiти»,карта України.
Вчитель.
И первый вольный звук стряхнул
унынья гнет...
Мелькнул цветок на талом снеге...
Кричат ватаги птиц, гремят потоки
вод.
Поют зеленые побеги...
Учень 1:
Ранньою весною на залитих сонцем галявинах i пiд деревами, коли ще
лежить снiг, з’являються ці милi оку паростки. Весна милує своїми бiлоснiжними,
фiолетовими та жовтими посмiшками. У повiтрi стоїть неперевершений аромат. Життя
розквiтло, знову почалася весна.
Вчитель.
Кто ожидал прихода весны?
Белый фонарик зажег у сосны?
Лед растопив и раздвинув валежник,
К солнцу пробился упрямый
подснежник.
Учениця 1:
Весняний день — прозорий,
голубий,
Навколо пахне нiжно-бiлим цвiтом,
Пiд вiкнами туркочуть голуби,
Щебечугь на подвiр’ї жвавi дiти.
Душа чутлива, мов ота струна,
До барв весняних, запахiв та
звукiв,
Так може чарувати лиш весна
Пiсля холодних мiсяцiв розлуки.
Звучить вальс Й. Штрауса «Казки Вiденського лiсу». На фоні
музики заходить двчина - Весна у вiночку з рiзнобарвними стрiчками.
Дiвчина - Весна. Доброго дня, любi
друзi! Сьогоднi до вас я завiтала недарма. Адже ви знаєте, що з приходом весни
зацвiтають першi рослини, якi називають первоцвiтами. Першими провiсниками
весни є «снiжнi квiти» — пiдснiжники. Саме вони мужньо борються з холодною
зимою, з’являючись серед снiгу.
Плакала снігуронька, проводжала зиму, а
там, де падали її сльози виростали підсніжники.
Навеснi вiн у теплi
Проростає з - пiд землi,
Має трунок, має вроду,
І дарує насолоду.
Підсніжник.
Підсніжник 1: Довкола ще лежить сніг, а
я вже своїм листям пробиваю землю і гордо піднімаюсь.
З-пiд снiгу я пробився,
Бо силу добру маю.
Своїм бiленьким цвiтом
Я землю прикрашаю.
Підсніжник 2:
Я найперший зацвiтаю
Бiлим цвiтом серед гаю.
Перша, біла, ніжна квiтка,
І мене не стане влiтку.
Підсніжник 3:
Складені про мене і легенди, і вірші:
За всі на світі ружі і гвоздики.
Небаченої дивної краси,
Миліший всіх - простий підсніжник дикий.
Учень 2:
Стародавня легенда свідчить: перших двох людей, що їх Бог вигнав з
раю, засипало снігом. Тендітна Єва змерзла. І тоді хтось з серафимів чи ангелів
перетворив кілька лапатих сніжинок на квіти підсніжника. Змерзлій Єві вони дали
надію, що скоро прийде тепло. З того часу підсніжники вважаються провісниками
тепла.
Учениця 2: Є
й iнша легенда про появу на Землi пiдснiжникiв. Богиня снiгу народила доньку й
назвала її Снiжинкою. Батько вирiшив вiддати доньку замiж за Пiвнiчний вiтер.
На весiллi брат Пiвнiчного вiтру - Пiвденний - запросив її у танок. Це не
сподобалося нареченому, i Пiвнiчний вiтер примусив Снiжинку танцювати разом з
ним. Танцював i дмухав холодом, вiд чого гинули троянди, дерева у цвiтi, якi
привiз Пiвденний брат. Снiжинка розпорола пуховi перини, якi готувала до
весiлля, i накрила все навколо. Пiвнiчний вiтер розгнiвався ще бiльше. Тодi
Пiвденний вiтер схопив Снiжинку i сховав її під чагарником. На прохання
Снiжинки Пiвденний вiтер її поцілував i вона розтанула, впавши краплею на
землю. Розлючений Пiвнiчний вiтер придавив її шматком льоду. З тих пiр i
знаходиться пiд ним Снiжинка i тiльки навеснi, коли Пiвденний вiтер обходить
свої володiння, вона вiдчуває його
наближення i своїм теплим подихом розтоплює снiг i дивиться на нього своїм
нiжним поглядом...
Дiвчина - Весна. Пiд назвою «пiдснiжники»
об’єднують декiлька рослин-первоцвiтiв. Наукова назва пiдснiжникiв - «галантус». Це багаторiчнi рослини родини
Амарилiсовi, класу Однодольнi. Пiдснiжник у перекладi з давньогрецької означає
молочно-квiтковий, тому що має бiлi квiти. Молочно-бiлi квiти здавна
символiзують нiжність, чистоту, стiйкiсть, вiрнiсть. Iнколи пiдснiжники вважали емблемою надiї.
Підсніжник 1: Найбiльш розповсюдженим в
Українi є Galanthus nivalis L. — пiдснiжник звичайний та Galanthus plicatus Bieb - підсніжник складчастий. Пiдснiжник звичайний поширений на
Закарпаттi, Передкарпаттi, Українських Карпатах, а також на Правобережжi,
Полiссі, Лісостепу i Степу. Мiсцем зростання є листянi лiси, галявини,
чагарники.
Пiдснiжник 2: Популяції локальнi, здебiльшого
численнi, але спостерiгається тенденцiя до зменшення кiлькостi особин, що
пов’язано з масовим зриванням квiтiв на букети, викопуванням цибулин та
рекреаційним навантаженням.
Пiдснiжник
3: Пiдснiжиик звичайний - багаторiчна трав’яниста рослина заввишки 8— 15 см . Цибулина (дiаметр 1—2
см) яйцеподiбна, з бурою оболонкою. Листки (два) лiнiйнi, пласкi, з кiлем,
сизi. Стебло під час цвiтiння удвiчі довше за листок. Квiтка одна, звисла,
бiла, внутрiшнi листочки маютьзелену напiвокруглу пляму. Цвiте в березнi —
квiтнi. Плодоносить у травнi — червні. Розмножується цибулинами та насiнням.
Пiдснiжник 1: Пiдснiжник складчастий
поширений у Гiрському Криму. Росте в листяних лiсах. Популяція в цiлому
скорочується, що пов’язане з масовим зриванням на букети, викопуванням цибулин.
Пiдснiжник 2: Пiдснiжник складчастий – багаторiчна
трав’яниста рослина заввишки 7—10 см. Цибулина зi свiтлими оболонками. Листки
складчастi, темнозелені, з восковим нальотом. Квiтки білi, з мiцним ароматом,
внутрiшнi листочки мають зелену пляму. Цвiте в лютому - березнi, плодоносить у
червнi. Розмножується цибулинами.
Пiдснижник 3: А я додам ще декiлька
особливостей, спiльних для цих видiв: квiтки правильнi, двостатевi, з простою
вiночкоподiбною оцвiтиною. Поодинокi. Тичинок шiсть, маточка одна. Зав’язь
верхня. Плiд коробочка. Запилюються комахами. Рослина декоративна, медоносна,
отруйна.
Дiвчина - Весна. Англiйцi називають цю квiтку снiговою
краплею, а нiмцi - снiговою конвалiєю. Загалом у свiтi нараховують близько 18
видiв пiдснiжникiв.
Учень 1:
Провісниками
весни є ще одна надзвичайно чарівна, ніжна, синенька квіточка. Ранньою весною, в березні, крізь сніговий килим, пробивається вона своїм
ніжним тільцем. Пролiска дволиста —
морозостiйка рослина. Ряснiє земля зiрочками пролiскiв, коли ще i снiг лежить
навколо, ніби клаптиками синього неба вкривається. Синьоокi вiсники весни променiють
нiжною блакитгю в ще холоднi березневi днi.
Учениця 1:
Лиш тiльки сонечко з небес
Теплiше трiшечки пригрiло,
Лиш тiльки бiлий снiжок щез,
Вони з-пiд листя так несмiло
Голівки сині виставляють.
- Чи вже прийшла весна? -
питають.
Проліска 1:
І сяйвом китиць вибухне лiщина,
Як щемно серця забринить струна!
Знов пролісків прозорими очима
Земля, як мати, обійма.
Проліска 2:
Я перша квіточка весни,
Я пролісковий цвіт.
Пережила зимові сни,
Вродилася на світ.
У мене очі голубі,
Такі, як неба синь.
Росту між кленів і дубів,
Люблю і сонце, й тінь.
Зелені рученьки мої
Листочками зовуть.
Люблю ліси я і гаї,
Живу я здавна тут.
І вірю: люблять всі мене,
Як весну золоту,
Бо знають, що зима мине,
Коли я розцвіту.
Вчитель. Чому проліски не гинуть? Адже
про березень справедливо кажуть - у ньому зверху пече, а знизу морозить. І кришталики льоду, що утворюються всередині
рослин, повинні були б зруйнувати ожилі стебла й пелюстки. Але цей жах не
приходить до рослин: вода в капілярах не замерзає. Вона просто збільшує в 15
разів вязкість, але залишається рідкою, тому що дуже своєрідно пов`язана із складовими частинами цитоплазми.
Учень 2: Про проліски є така легенда. Українська дівчина Катерина
потрапила в неволю до турків. Але їй вдалось втекти. Не один і не два дні блукала поміж чужих людей. Тікала, бо знала, що її чекала розправа за вбитого слугу султана. Султан же наказав повернути
втікачку живою чи мертвою. Довго поневірялась, і коли врешті-решт дісталась
рідного краю, зморена Катря плакала від щастя, аж раптом почула вигуки
переслідувачів. Розкинула руки дівчина, обняла мерхлу траву і почала благати: «Ненько
моя, земле рідна! Не дай загинути, вернутися в неволю!» Почула матінка земля
Катеринине благання, враз кущі навколо вкрилися зеленим листям, зашепотіли
трави, а з небесної блакиті спустилися сутінки і сховали втікачку. Відтоді, де
ліг на землю туман, заясніли квіти проліски, нагадуючи про хоробру дівчину з
України.
Учениця 2: Легенда про первоцвіт. Одного
разу, спустившись на землю, принцеса Ельфа зустрiла вродливого юнака i палко
покохала його. Вона не послухалася богiв, не покинула коханого i не повернулася
назад на небо. Гнiв покровителя упав на неї. Боги перетворили непокiрну
принцесу на анемону дiбровну, а її коханого — на первоцвiт весняний.
Анемона дібровна.
Учень 1: Первоцвiт весняний. Primula veris L. Трав’яниста багаторічна рослина, листки
яйцевидно-продовгуваті, опушені. Квітки на квітконіжках, віночок
яскраво-жовтий. Росте на лісових галявинах, в парках.
Учениця 1: Придивiться уважно до квiток первоцвiтiв
i ви переконаєтесь, що вони схожi на
в’язку ключiв. У народi складено легенду про те, що саме первоцвiт вiдкриває дверi
у добре і щедре лiто, до тепла.
Первоцвіт
весняний.
Дiвчина - Весна. Трохи пізніше зацвітає у
наших лісах конвалія, рослина теж досить рання. Квiти конвалiї — символ нiжностi, радостi й краси, вiрностi й
чистоти кохання.
Сестра нарцисiв, лiлiй нiжних.
І неповторна серед них.
Цвiте прекрасна, бiлоснiжка –
Конвалiя в лiсах моїх.
Учень 2: Конвалія травнева. Convallaria majalis L. Багаторічна рослина, 10-15 см . висотою, довге,
повзуче кореневище. Листки довгувато-овальні, загострені на верхівках. Стебло
несе односторонню китицю з 6-10 білими, пахучими, звисаючими квітами.
Учениця 2. Українська легенда розповiдає,
що срiблястi дзвiночки конвалій з’явилися зi щасливого смiху лiсової русалки
Мавки, коли вона вперше вiдчула повноту великого справжнього кохання. А давні
германці присвячували конвалію Остарі – богині ранкового сонця, променистої
зорі й провісниці весни.
Дiвчина - Весна.
Із зеленої сорочки, що зiткав зелений гай,
Бiлi дивляться дзвiночки. Як зовуть їх, вiдгадай!
Це конвалїї у гаю на галявинi цвітуть.
І нiде, нiде немає кращих
квiточок, мабуть.
Конвалія.
Дівчина - Фітотерапія. Зацiкавились первітами i лiкарi-фiтотерапевти. З
цибулин пiдснiжника видiляють алкалоїди, головнi з них галантамiн, лiкорин,
галантин.
Галантамiн пiдвищує слиновидiлення, пiдсилює реакцiю скелетних м’язiв,
покращує нервово-м’язову провiднiсть, пiдвищує тонус гладеньких м’язiв кишечнику,
збуджує дихання, знижує кроний тиск.
Тому пiдснiжник звичайний як лiкарську рослину використовують для лiкування
мiопатiї, невритiв, мiастенiї.
У Франції дiвчата соком конвалії натирали щоки, щоб обличчя було рум’яне.
Трава, листки i квiти конвалiї дуже ефективнi в разi гострої та хронiчної
серцевої недостатностi, кардiосклерозу, порокiв i неврозiв серця. Лiки з
конвалiї допомагають у разi епілепсiї, нервових станiв, стресiв, безсоння.
Один листок первоцвіту весняного містить денну норму вітаміну С для
людини.
Хлопець - Квітникар. Пiдснiжники,
первоцвіт й конвалії не тiльки провiсники весни, а й гарнi декоративнi й лісовi
квiти. Кажуть, що краса беззахисна. Може, у цьому причина рiзкого зменшення
ареалу перших весняних квітів. Вони зникли у багатьох мiсцевостях України. І
замiсть того, щоб прикрашати нашу планету, вони оселилися на сторiнках Червоної
книги України. Чи потрiбна природi така
любов, коли заради скороминучої втiхи, а буває, i наживи, знищують люди цiлi галявини тепер уже
рiдкiсних первоцвітів.
Так, пiдснiжник звичайний занесено до Червоної книги України (1980). Вiн
охороняється в природних заповiдниках Медобори й Канiвський та деяких
заказниках Правобережжя.
А пiдснiжник складчастий занесено до Європейського Червоного списку
(1991). Охороняється у природних заповiдниках: Кримському, Карадазькому,
Ялтинському гiрсько-лiсовому. Цей вид культивується в ботанiчних садах.
Конвалія звичайна – рідкісний вид рослин, що потребує охорони, теж
занесена до Червоної книги.
Учениця 1:
Невже в майбугньому на свiтi
Не будуть квiтнуть
дивнi квiти –
Конвалiя, й фiалки
нiжнi,
І вiсник березня —
пiдснiжник?
Невже ми бiльше не
побачим,
Як сон-трава росою
плаче?
Учень 1:
Як
легко квіти потоптати,
Як важко виростити їх,
Щоб
кольорами стали, святом
Для кожного і для усіх.
Цвіте
розарій урочисто,
І мов запрошує: «Сюди!»
Інстинкт
дикунський рветься: «Знищить…»
Перечить розум: «Посади!»
Дiвчина - Весна. Надзвичайно чарівних,
прекрасних, неповторних весняних квітів є багато. Ми ознайомились лише з
невеличкою їх частиною, чисельність яких, на жаль, зменшується з кожним роком.
Нам не можна стояти осторонь, поки їх нищать, бо прийдешні покоління можуть
просто не побачити цієї краси. Не забираймо у них цього щастя, збережімо
первоцвіти і для них, і для себе.
Учень 2: Друзі! Не рвiть первоцвiти
даремно, охороняйте ці тендiтнi, беззахиснi рослини, бо без них життя на нашiй
планетi буде безрадісним. Збережемо первоцвіти, бо вони – неповторна краса !
Учениця 2:
Не рви, не нищ i не руйнуй
Це заповiдь для тебе.
Красу планети не зiпсуй,
Вона одна пiд небом.
Звучить
пiсня «Как прекрасен этот мир.»
____________________________________________________________________
I.
Організаційний
момент. Емоційне налаштування класу.
Нетішинська ЗОШ I-III ступенів № 2
Година
спілкування:
«Негативний вплив на стан здоров’я людини наркотиків, тютюну та алкоголю.
Тема. Негативний вплив на стан здоров’я людини наркотиків, тютюну та алкоголю.
Мета. З’ясувати сутність поняття про здоров’я та здоровий спосіб життя; пiдвищити знання, умiння i навички здорового способу
життя пiдлiткiв з метою попередження небезпечної поведiнки; розвивати вміння роботи у групах; виховувати толерантне ставлення один до
одного.
Обладнання. Авторучки, листки
паперу, аркушi паперу А1, маркери, фломастери, кольоровий папiр, iнформацiйнi повiдомлення, рiзнокольоровi
квадратики паперу для об’єднання учнів у групи.
Хiд роботи
II. Вiтання.
Учні стоять у колi.
Вчитель.
Помiняйтесь, будь ласка,
мiсцями з тими, хто:
-
сьогоднi поснiдав;
-
займається у спортивних
секцiях;
-
робить ранкову зарядку;
-
зараз почуває себе здоровим на 100%;
-
має голубi очi;
-
одягнений у спiднички;
-
носить окуляри;
-
вважає, що здоров’я - це не
тiльки вiдсутнiсть хвороб, але й здоровi думки, вчинки, гарний настрiй.
III. Знайомство.
Учням пропонується об’єднатись у пари, протягом 3 хвилин потрiбно взяти iнтерв’ю один у одного, щоб представити
свого «вiзавi».
Орiєнтовнi запитання для
iнтерв’ю:
•
Життєве кредо.
•
Три найулюбленiшi речi.
•
Заповiтна мрiя.
Потiм вiдбувається
почергове представлення усiх учасникiв.
(Вiдповiдi на запитання бажано записати на аркушах
паперу та прикрiпити на дошцi, до них можна буде звернутись, акцентуючи увагу на тому, що може
втратити людина, коли прийме стиль людини, що вживає алкоголь та iншi речовини).
Якщо кiлькiсть учасникiв непарна, то вчитель складає пару тому, хто
залишився.
IV. Гра «Острiв мрiй».
Необхiдно звернути
увагу учнiв на те, що у цiй грi всi мрiї стають реалънiстю. Проте, кожен учень повинен вибрати
тiлъки одну мрiю з усiх: «Здоров’я», «Багатство», «Слава», «Кохання», «Родина». Всi вони записанi на
дошцi. Це буде вiкторина типу «запитання-вiдповiдь», на швидкiсть. На
запитання
«Про що ти мрiєш?» вiдповiдають по
черзi всi, до кого звертається вчитель, на
вiдповiдь дається тiльки кiлька секунд. Усi вiдповiдi записуються на
дошцi у вiдповiдних категорiях. Де-кого з учнiв можна попросити пояснити свiй вибiр.
Можна поцiкавитись, чому окремi учнi не вибрали «Здоров’я». Обговорити з
ними, що таке здоров’я, чому ставлення до здоров’я
впливає на збування будь-якої мрiї. Потiм вчитель
пропонує визначення поняття
здоров’я Всесвiтньої Органiзації Охорони Здоров’я: «Здоров’я - це стан повного фiзичного, духовного та соцiального благополуччя, а не тiльки вiдсутнiсть
хвороб або фiзичних вад».
V. Вправа «Модель
здоров’я».
Учнi об’єднуються у З групи, кожна з яких отримує завдання розробити свою модель здоров’я, виходячи з власного бачення цiєї проблеми. Допомiжними можуть
бути запитання:
-
Що, на вашу думку, є складовими частинами здоров’я?
-
З чого складається здоров’я людини?
-
Без чого неможливо уявити дiйсно здорову людину?
У кожнiй командi обирається той, хто фiксує всi iдеї, - «секретар», той, хто слiдкує за часом - «хронометрист», i той, хто презентуватиме роботу групи –«спікер».
Використовуючи аркушi паперу А1, маркери, фломастери, кольоровий папiр, учні протягом 10-15 хвилин розробляють
свої моделi, а кожна група потiм презентує свою розробку.
Пiсля презентацiї вчитель пропонує усiм уявити собi тi шкідливi, руйнiвнi фактори, якi є у нашому життi, що впливають на
здоров’я, i, працюючи у тих же пiдгрупах, за З хвилини продемонструвати на створених
моделях дiю цих факторiв на ту чи iншу модель.
Завдання для учнiв - пiд час презентацiй фiксувати фактори, якi формують
здоров’я i фактори, якi
йому шкодять.
Важливо, щоб учнi розказували, що вони вiдчували, коли
створювали модель здоров’я, що - коли руйнували, i
що - коли отримали свою модель зруйнованою. Важливi також
запитання: «Чи
можна вiдновити те, що вже зруйновано?», «Чи буде це мати той самий вигляд?», «Що легше - запобiгти руйнуванню чи вiдновити?»
Обов’язковий висновок пiсля вправи: зруйнувати значно
легше, нiж створити. Дуже важливо зберегти те, що маємо i вiд нас самих залежить, що ми оберемо — шлях до здоров’я чи навпаки — шлях вiд здоров’я.
VI. Гра-разминка «Подарунок». (Створення доброзичливої атмосфери у
класі). Учні стають у коло. Їм пропонується зробити подарунок своєму сусідові
справа, а саме - подарувати йому гарний настрій за допомогою міміки й жестів.
VII. Вправа «Вплив наркотичних речовин на органiзм пiдлiтка».
Учнi об’єднуються у три
групи. Кожна з них отримує завдання: за допомогою iнформацiйних повiдомленъ визначити вплив на органiзм пiдлiтка:
-
тютюну;
-
алкоголю;
-
наркотикiв.
Завдання можна виконувати утворюючи схеми, таблицi, малюнки, головне, щоб кожна група ознайомила двi iншi з iнформацiєю, якою володiє, пiд час презентацiї. Інформацiйнi повiдомлення даються кожнiй групi. ( Додатки).
VIII. Дискусiя «Моя особиста позицiя».
Учні, сидячи у колi, висловлюють свої думки
щодо проблемних ситуацiй:
• Ви зайшли у примiщення, а там хтось палить цигарку.
•
За святковим столом дорослi запропонували вам алкоголь.
•
До класу принесли невiдому речовину — порошок або таблетки.
Важливо надати слово кожному, уникаючи вiдповiдей: «Я зроблю так...»,
доцiльними є вiдповiдi: «Я вiдчуваю. ..», «Менi хочеться ..».
Треба пiдкреслити, що найважливiшим є наше ставленя до вживання наркотикiв i усвiдомлення того, який розвиток подiй можливий в тiй чи iншiй ситуацiї.
IX. Гра-розминка «Дякую».
Учнi сiдають у коло i по черзi звертаються один до
одного (по колу): «Іро, я дякую тобi за те, що ти...».
X. Заключне слово вчителя.
Здоров’я — це найбiльша цiннiсть кожної людини. Важливо знати, що шкiдливi звички, про якi ми зараз говорили, шкодять нашому здоров’ю, призводять
до хвороб, депресiй, деградацiй особистостей, втрати мрiй,
дорогих людей, речей, якi були колись найважливiшими. На початку
заняття кожен з вас сказав про своє життєве кредо, назвав три
улюбленi речi, розкрив свою заповiтну мрiю (звертає увагу на дошку, де це все прикрiплено). Про це все може сказати будь-яка людина, i будь-яка людина може
все це втратити. Пам’ятайте про це, здобувайте новi знання, робiть правильний вибiр. Будьте здоровi!
Нетішинська ЗОШ I-III ступенів № 2
Музейний
урок
«У свiтi
цілющих трав»
Підготувала:
вчитель біології
Котик Л.Д.
Нетішин -
2010
Музейний урок.
Тема. У свiтi цілющих трав.
Мета.
Поглибити знання учнів про лікування травами різноманітних хвороб,
ознайомитись із історією виникнення фітотерапії, як методу лікування, поглибити
знання про речовини, що містяться у лікарській сировині, навчити школярiв, як
правильно заготовляти, зберiгати лікарськi рослини, готувати з них лiкувальнi
напої.
Обладнання: експозиція «Лiкарськi рослини
свого краю», готовi медичнi препарати, виготовлені з рослин; рецепти приготування
лікувальних чаїв.
Епіграф:
«Лiкувати – означає відбирати
в органiзму
шкiдливе і
додавати те, чого йому не вистачає».
Гіппократ.
Вступне слово вчителя: Свiт створений так, що у ньому все має своє призначення. У природі немає нiчого зайвого. Рослинний i тваринний світ гармонiйно
доповнюють один одного. У
природній лабораторiї є проти кожної окремої хвороби чи навiть
комплексу хвороб потрiбнi лiки.
Можливо первісні люди й керувались при виборі ліків інстинктом, так, як
зараз це роблять тварини, але найчастіше вони йшли емпіричним шляхом – шляхом
ризику і помилок. Поступово виробилась здатність вловлювати зв’язки між
причиною і наслідком, запам’ятовувати ці зв’язки. За роки еволюції людина
накопичувала досвід і знання й передавала їх нащадкам. Тривалий час рослини
залишались майже єдиним лікувальним засобом. І лише у наш час хімія, що так
стрімко розвивається, ввела в медицину синтетичні лікарські речовини, які
виготовляють на заводах. Це, безумовно, велике досягнення, та не варто забувати
– не всі загадки природи розгадані: вона береже ще багато таємниць і нам ще є
чому у неї повчитись. Лікування рослинами і сьогодні привертає увагу багатьох:
скромні трави наших лісів і полів користуються довірою сотень тисяч пацієнтів,
адже терапевтична цінність більшості лікарських рослин визнана науковою
медициною.
Сучасна фiтотерапiя, як i будь-який iнший метод, має свої переваги. Розпочинаючи лiкування травами, треба запастися терпiнням, не порушувати певної системи у ньому. Позитивнi наслiдки лiкування рослинами бувають, зокрема, в тих випадках, коли вже ніякi медикаменти не
допомагають (як ось при лiкуванні раку 4-тої стадiї чагою або чорним березовим грибом).
Інформація про ці рослини необхідна не тільки спеціалістам –
фармацевтам, фармакогностам, лікарям, ботанікам, ресурсоводам. ЇЇ потребують і
неспеціалісти, які, відповідно не підготовлені, не можуть користуватись
спеціальною літературою: їм необхідне адаптивне наочне довідкове видання, яке
можна застосувати. У зв’язку з вирішенням
комплексу проблем охорони навколишнього середовища гостро постало питання про
охорону не лише рослинності в цілому, але й
окремих видів рослин, у першу чергу лікарських, які часто заготовляються
без міри, що зменшує їх природні запаси.
Лікарська народна творчість – це безупинна течія культури нашого народу,
яку треба воскрешати, доповнювати новими дослідженнями.
Саме тому ми йдемо в природу, намагаючись
вивчати, пізнавати, описувати, досліджувати. Саме тому ми зібрались з вами і
розпочинаємо цікаву і корисну розмову про цілющі трави.
1 учень.
Тобі, природо, вдячні за щедроти,
За відпочинок
і усі турботи.
За
твої сині очі волошкові,
За
тихі шепотіння колискові.
2 учень.
Лiкарськi рослини — одне з основних джерел лiкувальних профiлактичних засобiв сучасної медицини. Ще у доiсторичні часи люди користувалися дикими рослинами для боротьби зi своїми хворобами. Лiс, луг, степ ставали першою аптекою, в яку нашi предки зверталися за лiками.
3 учень. Ця аптека не схожа на
звичайну, відому нам, де ліки зберігаються
у склянках, фарфоровому посуді чи
інших ємностях, - тут вони заповнюють нескінчену кількість живих рослинних
клітин, з яких сформовані стебла, листки, корені, квітки трав, дерев і кущів.
Ці клітинки не просто сховища ліків - вони їх фабрики.
4 учень. Велика кількість речовин, яку
виробляють рослинні клітини, має лікувальні
властивості. При внутрішньому чи зовнішньому
вживанні вони допомогають хворому організму впоратись з хворобою. Багатий і різноманітний вибір ліків у природній аптеці, але тут немає етикеток! Отруйні рослини мають вигляд дуже привабливий. Тому звертатись за допомогою до рослин треба дуже обережно.
Фітотерапія. Вiдомi лiкарi стародавнiх часiв — Індiї, Китаю, Греції, Риму
(Гiпократ, Гален та iншi) — знали i широко використовували у своїй практицi багато лiкарських рослин. Лікування цілющими травами супроводжувало людство з його колиски. Від витоків медицини й до наших днів людина випробовувала масу різноманітних методів і засобів лікування. По мірі вдосконалення медичних знань у лікарській
практиці з’являлись все новіші лікувальні засоби,
але лише
деякі з них після
тривалого багатовікового випробування,
заслужили загальне
визнання і збереглись у арсеналі лікувальних заходів аж до
нашого часу. Це, зокрема, стосується фітотерапії - лікуванню рослинами, яке зародилось у сиву давнину.
1 учень. З перших днiв свого iснування на планеті Земля людина,
як всяка iнша iстота, потерпала від тяжких хвороб. Обтяжена
немощами
вона шукала полегшення своїх страждань. Шукала, шукає i знаходить його у навколишнiй природi:
флорi i фаунi. Минали вiки, тисячолiття, а людина не розлучалася з рослинами, спостерiгала за ними, вирощувала,
старанно вивчаючи їх цiлющi
властивостi. Багатовiковий досвiд народiв
лiг у основу наукової лiкувальної медицини. Наукова офiційна медицина зародилася i продовжує розвиватися на базі все глибшого вивчення i повнiшого використання дiючих речовин, які мiстяться у рослинах.
2 учень. На
сьогоднiшнiй день на Землi 500000 видiв рослин, бiльше 1200 видів рослин мають лiкувальнi властивостi. Практично у флорi України фармакологiчна
активнiсть притаманна не менше 1000 видам рослин, тобто кожному 4-5-му виду рослин. У даний час широко застосовується близько 100
видiв рослин, хоча офiцiйно лiкарськими визнано бiльше 240 видiв.
3 учень. Початок застосування лiкарських рослин в Україні сягає сивої давнини.
Одухотворяючи багато явищ природи, тварин i рослини, стародавня
людина вiрила, що її можуть вилiкувати молитви та жертвоприношення. Поряд з цим вона вживала деякi трави, властивості яких були добре вiдомi вiщунам i волхвам. Про роль останніх як народних лiкарiв свiдчать лiтописи, у яких волхви згадуються
як «зелейники» (наприклад, у «Синодальному списку» Володимира Святославовича). Значними ліками у тi часи були полин,
кропива, хрiн, ялівець, подорожник, береза, чемериця,
м’ята та iн.
4 учень. З введенням християнства на Русi основними поширювачами
медичних знань стали монахи. Вони спочатку вели заготiвлю лiкарських трав, а
згодом почали вирощувати їх на монастирських
городах. Про цiлющi властивостi рослин згадується у одній з перших пам’яток
давньоруської писемності - «Ізборнику» Святослава. Перу онуки Володимира Мономаха Євпраксiї, яка збирала
рiзнi трави i корiння, вивчала їхнi властивостi,
приписують трактат «Алимма» («Мазi»).
Фітотерапія. Видатнi вченi — Г. Котормак з Дрогобича та Г. Скорина з Полоцька — у своїй практицi також використовували лiкарськi трави. Про них згадується у багатьох
рукописних i друкованих виданнях, зокрема у лiкарському пораднику, випущеному в Краковi у 1534 р.
У Стародавнiй Русi i пiзнiше в Українi та Росiї лiкування травами
було досить поширене. Населення використовувало як мiсцевi дикорослi рослини,
так і тi, що завозились з iнших країн.
Велику роль у скороченнi iмпорту лiкарських рослин
вiдiграли городи, заснованi у 1714 р. у Санкт-Петербурзi i у 1730 р. при
першiй постiйнiй аптецi у Лубнах. Починаючи
iз середини ХVIII ст. Україна стає одним із основних районiв культивування лiкарських рослин.
У кiнцi
ХVIII i на початку ХIХ ст. зрiс iнтерес до
вiтчизняних лiкарських рослин. Н. М. Амбодик-Максимович опублiковував свою
багатотомну працю «Врачебное веществославие», у якiй описано i змальовано у кольорi багато лікарських рослин. Збiльшилися й
заготiвлi дикорослої сировини.
Однак економiчна вiдсталiсть Росiї призвела до однобiчного розвитку промислу лiкарських рослин. У зв’язку
з вiдсутнiстю власної переробної промисловостi вона змушена була виконувати роль
постачальника дешевої, в основному дикорослої сировини економiчно розвинутим державам, тим часом як культура багатьох рослин могла бути успiшно освоєна (наприклад, наперстянки, шавлiї, валер’яни).
1 учень. Перша
свiтова вiйна показала повну неспроможнiсть експорту, iмпорту медикаментiв i
лiкарської сировини, що склалися в Росiї. До того ж потреби в медикаментах у зв’язку з воєнними діями рiзко зросли.
2 учень. Ще у
1921 р. Рада Народних Комiсарiв прийняла декрет «Про збирання i
культуру лiкарських рослин», який став початком великої роботи по концентрацiї заготiвель
лiкарської сировини у руках держави.
3 учень. Надалi органiзацiйнi форми заготiвель дикорослої сировини
вдосконалювались. У 1930 р. при Наркоматi зовнiшньої торгiвлi утворили Всесоюзне об’єднання «Лiктехсировина», на яке було покладено планування
номенклатури i обсягу заготiвель лiкарської сировини та
органiзацiю
самих заготiвель i експорту.
4 учень. Тепер у нас бiльше 45% всiх лiкарських препаратiв виготовляється з рослинної лiкарської
сировини, що є чiтким свiдченням зростаючої уваги до цих рослин. Причому у лiкуваннi серцево-судинних,
шлунково-кишкових, нервових, ендокринних i алергiчних хвороб, печiнки i нирок доля рослинних
препаратiв складає 80-90% їх загальної кiлькостi. І це завдяки тому, що у лiкарських рослинах мiстяться у готовому виглядi бiологiчно-активнi
речовини, значну частину яких ще досi не навчилися одержувати синтетичним шляхом. Активнi речовини
утворюються i накопичуються у рослинах у певнi перiоди їх розвитку, тому заготiвля їх проводиться у точно визначений час. Розподiл цих речовин вiдбувається теж по-рiзному:
у листках, квiтках, плодах,
коренях, корневищах тощо.
Вчитель.
У жителiв України мiцно зберiгаються, переходячи з покоління у поколiння, вiдомостi про способи лiкування рiзних хвороб, так само як і про рослини, якi здобули славу лiкувальних. Останнiм часом збільшилась
кiлькiсть людей, якi при рiзних хворобах користуються дикоростучими рослинами, не зважаючи на те, що сучасна
наукова
медицина не включає їх у список своїх лiкувальних засобiв.
Поява синтетичних лiкiв, що переважно моделюють
активнi
речовини з рослин i є їхнiми хiмiчними аналогами, не зменшила
ролi природних лiкарських рослин. Iнтерес до них зростає серед фармакологiв, фiзiологiв,
бiохiмікiв, практичних лiкарiв рiзних профілiв,
якi прагнуть розширити арсенал лiкарських засобiв.
Учень 5. Цiннiсть будь-якої лiкарської рослини залежить вiд вмiсту i характеру
дiючих речовин. Цi речовини мають рiзноманiтний склад i відносяться до рiзних класiв хімічних сполук. Найбiльш значнi алкалоїди, глiкозиди, органчнi кислоти, ефiрнi масла, мiнеральнi солi, фітонциди.
Учень
6.
Алкалоїди — складнi органiчнi основи. Вони містять
азот i мають лужну реакцiю. У рослинах алкалоїди знаходяться у виглядi солей різних органiчних кислот, добре
розчинених у водi i гiрше у спиртi. Найбiльш багатi алкалоїдами квiтковi рослини.
Алкалоїди нагромаджуються у насінні, листках, коренях. Вони володiють великим спектром фiзiологiчної дiї на органiзм: впливають на нервову i серцево - судинну систему, органи дихання i травлення, на чутливiсть нервових закiнчень, тонус м’язiв; здійснюють на організм
наркотичну дію, тому використовуються у медицині.
Учень 7. Глiкозиди — органiчнi рослиннi сполуки, якi розкладаються пiд дією ферментiв або кип’ятiння у пiдкисленiй водi на цукор (глiкон), нецукристу частину
(аглiкон).
Рiзноманiтна будова рiзних аглiконiв дозволяє застосовувати глiкозиди
для лiкування багатьох хвороб. Особливо
часто застосовуються серцево-дiючi, або серцевi глiкозиди. Вони дуже отруйнi i повиннi використовуватися пiд суворим медичним наглядом.
Серцевi глiкозиди – сполуки, які діють на серцевий м’яз характернi для рослин iз родини жовтецевих, лілiйних, хрестоцвiтних. Пiд їх впливом посилюється швидкiсть кровотоку, покращується дiяльнiсть серця, зменшуються
збудливiсть центральної нервової системи i венозний тиск. Глiкозиди знайдено у
червоній i шерстистiй наперстянцi, свiжих листках конвалiї, у горицвiтi весняному, які є дуже важливими при лікуванні серцевих
хвороб. Гіркі глікозиди стимулюють виділення шлункового соку, тому їх
використовують при порушенні травлення та для підвищення апетиту – полин,
вербена, звіробій.
Учень
8. Ефiрнi
олiї — складнi сумiшi летких
ароматичних сполук, які складаються в основному з терпеноїдiв. Добре розчиннi у спиртi, ефiрі, смолах, олiях i практично нерозчиннi у водi. Особливо багатi ними рослини
родини хвойних, зонтичних,
складноцвiтих i губоцвiтих. Нагромаджуються ефірні олії у листках, насінні,
плодах, надземних органах.
Ефiрнi олiї широко використовуються
як гiрко – ароматичні, жовчогiннi, сечогiнні засоби. У чистому виглядi їх використовують для
ароматизацiї деяких галенових препаратiв, покращення смаку лiкарських препаратiв.
Найхарактернiшi ефiроолiйнi рослини: валерiана, фенхель, крiп, корiандр,
лаванда, любисток, мелiса, м’ята, материнка, ялівець, лимон, троянда, петрушка,
полин.
Учень 9. Органiчні кислоти — багатоосновнi оксикислоти, якi містяться у рослинах як у вiльному станi, так i у виглядi солей або ефiрiв. Найчастiше це лимонна, яблучна, щавлевооцтова кислоти. Приймають участь у обмiнi речовин, пiдтримують кислотно-лужну рiвновагу,
пiдвищують видiлення жовчi i панкреатитного соку. Зустрiчаються у плодах i
ягодах, якi мiстять кислоти (лимон, клюква, облiпиха, смородина).
Використовують для виготовлення напоїв хворим, сиропи - для покращення смаку
мiкстур.
Учень 10. Мінеральнi солi неорганiчних кислот знаходяться у рослинi у розчинному
станi. Значна
кiлькiсть солей магнiю, фосфору, кальцію міститься в овочах i
фруктах. Мають велике значення для життєдiяльностi органiзму: входять у склад клiтин всiх тканин i у міжклiтинну речовину, приймають
участь у обмінi речовин,
ферментативних процесах, впливають на збудження нервової і м’язової тканини.
Учень 11. Фiтонциди — складнi органiчнi сполуки рiзного хімічного складу,
якi володiють бактерицидною i фунгiцидною дiєю. Виробляються рослинами для захисту
вiд патогенних мiкроорганiзмiв i рослин iнших видiв та родин. У медицинi
застосовуються як лiкувальний профiлактичний
засiб при гострих респiраторних захворюваннях, грипi,
ангiнi, захворюваннi слизової оболонки порожнини рота, органiв
травлення.
У
практицi широко й успiшно застосовуються для лiкування
гнiйних уражень фiтонциди берези, повислої тополi чорної, хрону звичайного.
Наявнiсть у лiкарських рослинах фiтогормонiв, якi вступають у бiохiмiчнi реакцiї навiть у зовсiм малих дозах, надає цим
рослинам властивостей змiнювати рiзнi життєвi процеси. Маючи велику фiзiологiчну активнiсть вони вiдiграють роль стимуляторiв функцiй хворих органiв, приводячи їх до фiзiологiчної норми. Дикорослi рослини застосовують у фiтотерапії завдяки наявності у них антибiотичних речовин, так званих фiтоалексинiв, що дає їм перевагу над
культурними.
При
лiкуваннi захворювань
серцево-судинної системи, печiнки, шлунково-кишкового
тракту i системи кровообiгу лікарські рослини займають домiнуючу позицiю.
Учень
12. Вiтамiни — специфiчно дiючi речовини, необхiднi для життя. У наш час
поняттям «вiтамiни»
видiляється група складних рiзноманiтних органiчних сполук, необхiдних для росту i розвитку людини та тварин i
зв’язаних з основними функцiями органiзму та його ферментативними процесами. Вiдсутнiсть вітамінів призводить
до захворювань, що називають авiтамінозами, а недостатня
кiлькiсть їх у харчовому рацiонi спричиняє гiповiтамiноз.
Вчитель. Останнiм часом встановлено, що
крiм яскраво вираженої нестачi вiмінiв - гiповiтамiнозiв, великої шкоди органiзмовi завдає прихований дефiцит вiтамінiв, який веде до глибоких
внутрiшнiх
порушень його життєдiяльностi. Справа у тому, що бiльшiсть вiтамінів здійснюють каталiтичнi функцiї, входячи до складу ферментiв, а їх нестача
порушує бiлковий, жировий, вуглеводний i мiнеральний обмін. Крiм того, вiтамiни сприяють пiдвищенню опiрностi органiзму до несприятливих умов
зовнiшнього середовища, рiзних захворювань. Наприклад, вiтамiн С, або аскорбiнова кислота, збiльшує проникнiсть судин, полiпшує зсiдання кровi, гальмує розвиток
атеросклерозу, сприяє зниженню холестерину у кровi. Тому хворi з пошкодженням серцево-судинної системи потребують пiдвищеного
постачання цього вітамiну. Вiдмiчено позитивний вплив
вiтамiну С при лiкуваннi туберкульозу. Він мiститься у суницях, шипшинi, кропивi.
Учень 1. Рослини — єдинi постачальники вiтамину Р, який міститься звичайно
у комплексi з аскорбiновою кислотою. Вiтамін Р пiдвищує мiцнiсть найдрiбнiших кровоносних судин — капiлярiв.
Вiн особливо важливий для людей похилого вiку.
Учень 2. Вiтамiн А
— має антисептичнi, протизапальнi та знеболюючі властивостi,
сприяє нормальному обмiну речовин, росту i розвитку ростучого органiзму,
забезпечує нормальну дiяльнiсть органiв руху, зору. Особливо
необхiдний вiтамiн людям, зайнятим важкою
фiзичною працею. Вiтамiн А виявлено у
кульбабi лiкарськiй, шипшині та iн. Його нестача призводить до захворювань очей, порушення
росту, функцiй печiнки.
Учень 3. Вiтамiн В1 мiститься у насiнні злакових i
бобових, нестача викликає захворювання
нервової системи.
Учень 4. Вiтамiн В2 — необхiдний
для нормального росту органiзму. Недостатня
кiлькiсть його спричиняє схуднення, зниження апетиту, головний бiль, зниження працездатностi. .
Учень 5. Нестача вiтамiну В6
викликає затримку росту у дiтей, шлунковокишковi захворювання,
нудоту, кон’юктивiт.
Учень 6. Вiтамiни В i С виявлено майже у кожнiй рослинi.
Учень 7. Вiтамiн Е мiститься у проростках злакових,
його нестача призводить до порушень функцiй статевих залоз.
Учень 8. Вiтамiн В12 найкращий
протианемiчний препарат.
Фітотерапія. Вiтаміни впливають на дiяльнiсть нервової системи, кровотворення, роботу органiв травлення, залоз внутрiшньої секрецiї. Вони необхіднi для стимулювання росту, вiдновлення тканин i клiтин після травм. Встановлено також, що вiтамiни здатнi усувати небажану побiчну дію антибiотикiв i хiмічних антимiкробних засобiв. Вiдмічено можливiсть використання вiтамiнiв для
лiкування променевої хвороби.
Вчитель. Вiтамiни,
як правило, у органiзмi людини не утворюються,
тому їх слiд
регулярно вводити з їжею. Правда, деякi з них синтезуються у органiзмi
з провiтамінiв, наприклад, вiтамін А з каротину, вiтамiни групи D при дiї ультрафiолетових променiв на шкiру людини.
Першочергове значення для людини мають
такi вiтамiни, як А, В1, В2, С, D,Р, тому слiд подбати, щоб саме їх людина
вживала у достатнiй кiлькостi. Причому, як правило, потреба у них повнiстю не задовiльняється за рахунок
звичайного харчового рацiону. Слiд спецiально пiдбирати вiдповiднi природнi
продукти або вживати вiтаміннi препарати.
Наша
місцева флора багата вітамінозними рослинами, серед яких найчастіше
зустрічаються:
( Учні по черзі називають рослини,
демонструючи їх на експозиції.)
1) Глуха кропива біла. Багаторiчна притиснутоволосиста трав’яниста рослина з родини
грубоцвiтних 30-60 см . заввишки, стебло
чотиригранне, з довгими пагонами. Листки
черешковi, яйцевиднi. Росте по чагарниках,
узлiссях, зрiдка по лiсах, тiнистих мисцях, у садах, бiля огорож. У листках мiститься
вiд 130 до 250 мг вiтамiнiв С та до 14-15 мг. провiтамiну А.
2) Грицики звичайнi.
Одно- або дворiчна трав’яниста рослина з родини
хрестоцвiтних, 10 -50 см . заввишки з простим
або розгалуженим стеблом та прикореневою розеткою перисторозсiчених або перисто - лопатево - зубчастих листкiв. Поширена як
бур’ян i росте бiля шляхiв, поблизу житла, на городах, перелогах, забур’янених мiсцях. У листках міститься 90-170
мг вiтамiну С, 10-20 мг провiтамiну А, вiтамін К.
3) Калина звичайна. Кущ з родини
жимолостевих, 2-4 м .
4) Кропива дводомна. Багаторiчна
дводомна трав’яниста рослина з родини кропивових. Кореневище повзуче, у вузлах з пучками додаткових корiнцiв. Стебла прямі, борозенчастi, невиразно чотириграннi, 50-150 см . заввишки. Листки супротивнi з
прилистками, черешковi, простi, загостренi, по краю зубчастопилчастi із великими зубцями. Стебло i листки вкритi простими i жалкими волосками. Поширена по всій території як бур’ян. Листки кропиви дводомної — справжнiй полiвiтамiнний препарат. Вони мiстять 100-200 мг вiтамiну С, 10-20 мг провiтамiну А, 1,5 - 4 мг вiтамiну К.
5) Кульбаба лікарська. Багаторiчна трав’яниста рослина з родини
складноцвiтих до 30 см .
заввишки.
Корiнь товстий, галузистий. Листки у прикореневiй розетці, стручковидні або ліровидно - перисто - розсічені. Квіткова
стрілка циліндрична. При ураженнi видiляє молочно - бiлий сiк. Росте на лучних
дiлянках, перелогах, бiля дорiг, жител, на
газонах.
6)
Малина. Рослина з родини розоцвітих, кущ 1-2 м . заввишки. Пагони прямостоячі з сизуватою
поволокою, всіяні численними тонкими червонувато – коричневими шипами. Росте по
чагарниках, лісах, узліссях, лісових галявинах. В листках міститься 4,5 – 9 мг.
цукрів, ефірна олія, 10 – 30 мг. вітаміну С, 80 -150 мг. вітаміну Р, 0,5 мг.
провітаміну А.
7) Суниці лісові. Багаторічна трав’яниста рослина з родини розоцвітих 5 – 20 см . заввишки. Кореневище
горизонтальне або косе, коротке з багаточисленними корінцями і з довгими
повзучими надземними пагонами, що вкорінюються по вузлах. Стебла прямостоячі,
вкриті волосками. Росте у лісовій зоні. У листках міститься 30 – 60 мг.
вітаміну С, 0,08 мг. провітаміну А, 0,03 мг. вітаміну В1, 0,1 мг. вітаміну В2,
К, 0,3 мг. вітаміну РР. В плодах 115 мг. вітаміну К.
Фітотерапія. А зараз ви можете
спробувати вітамінні чаї, які, крім лікувальних, мають ще й дуже хороші смакові
якості. Вживання чаїв з трав, якi мають рiзноманiтнi вiтамiни, мiкроелементи, фiтонциди (рослиннi антибiотики) та ряд iнших бiологiчно активних речовин, якi
виявляютъ загальнозмiцнюючу дiю i є необхiдними для людини, дозволяє не тiльки швидко вiдновити сили, але й підiймає тонус органiзму, запобiгає захворюванням.
Рецепти вітамінних чаїв ви можете переглянути і навіть взяти із
собою. Будьте завжди здоровими!
Рецепти вітамінних чаїв.
Вітамінний чай № 1: плоди шипшини - 1 част., плоди горобини - 1 част.
Одну столову ложку суміші заливають 0,5 л . крутого
окропу і кип’ятять 10 хв., настоюють 4-5
год. у щільно закритому посуді, проціджують і п’ють по пів склянки 3 рази на день.
Вітамінний чай № 2: плоди шипшини - 1 част., плоди малини - 1 част. Одну столову ложку суміші заливають склянкою
окропу, кип’ятять 10 хв., настоюють 1-2 год.,
проціджують і п’ють по 1/3 склянки 3 рази на
день.
Вітамiнний чай № З: плоди шипшини - 1 част., плоди журавлини - 1 част. Одну стол. ложку сумiшi заливаюгь 0,5 л окропу, кип’ятять 10 хв., настоюють 1-2 год, у щiльно закритому посудi, потім процiджують, п’ють по пiвсклянки 3 рази на день.
Вiтамінний чай № 4: плоди шипшини
-1 ч., листя смородини -1 ч., листя малини - 1 ч., листя журавлини — 1 ч. Двi столовi ложки сумiшi заливають склянкою
окропу i кип’ятять 10 хв., настоюють 1
год., у щiльно закритому посуді, процiджують i п’ють по пiвсклянки 1 раз на день.
Вiтамiнний чай № 5: плоди горобини - 1 ч., листя кропиви - З ч. Одну стол. ложку сумішi заливають 0,5л окропу, кип’ятять 10 хв., настоюють 3-4 год. у щiльно закритому посудi, процiджують i п’ють по ½ склянки 3 рази на
день.
Вiтамiнний чай № 6: плоди шипшини - 1 ч. смородина - 1 ч Приготування
i прийом, як у попередньому рецептi.
Вiтамiнний чай №7: шипшина - 1 ч., журавлина -1 ч., листя кропиви -3 ч. Приготування , як у
попередньому рецепті.
Вітамінний чай № 8: шипшина - 3 част., чорна смородина - 1
част., листя кропиви -3ч., морква ( корінь) - 3
ч. Приготування, як у попередньому рецепті.
Вітамінний чай № 9: горобина -12 ч., малина-2 ч., листя смородини -1 ч.
Приготування, як у попередньому рецепті.
Немає коментарів:
Дописати коментар